Тесленко Олександр Костянтинович - 20 книг. Начальная страница.

Дата народження 22 грудня 1948
Місце народження Донецьк
Дата смерті 10 червня 1990 (41 рік)
Місце смерті Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР

Тесленко Олександр Костянтинович (22 грудня 1948, Донецьк — 10 червня 1990, Київ) — український письменник-фантаст, журналіст, укладач збірників. З 1979 року член Спілки письменників України

Народився 22 грудня 1948 рокув Донецьку. Його батьки також письменники — Марія Лісовська та Костянтин Тесленко. Після закінчення середньої школи працював на деревообробному заводі, а потім санітаром у хірургічній клініці. Після закінчення в 1975 році Київського медичного інституту став лікарем-анестезіологом у клініці серцевої хірургії. У 1979 році, після виходу його першої книги «Дозвольте народитися», був прийнятий до Спілки письменників України.

Писати прозу почав іще студентом, перше своє оповідання опублікував у 1971 році, хоча його творчий шлях все-таки почався з поезії. Вірші писав ще в школі, а дебютував ліричною добіркою в альманасі «Вітрила». Потім надовго замовк. У цей час багато працював, знімав аматорські фільми, навіть намагався екранізувати власні повісті. Вмів слюсарювати, столярувати, ремонтував старі швейні машинки (і сам шив), розбирався у всіх електричних приладах, лагодив праски, телевізори, каміни, учив угорську мову, перекладав твори московських письменників-фантастів. З 1978 року працював старшим редактором відділу прози журналу «Дніпро», з 1985-го — на творчій роботі. Був секретарем Комісії Спілки письменників України з пригодницької й науково-фантастичної літератури. Учасник Всесоюзної зустрічі КЛФ (1988, Київ), III Всесоюзного семінару ВТО МПФ «Борисфен-88» (1988, Дніпропетровськ).

В 1986 році в перші дні брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, через що помер 10 червня 1990 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Після смерті письменника залишився незакінченим роман з символічною назвою «Як зустрітися з Богом?»

Більша частина фантастичної спадщини Олександра Тесленко присвячена вигаданій планеті Інкані — штучній планеті 142-го штучного зоряного метакаскада, побудованій в 2860 році за проектом головного конструктора Івана Чапола. Відстань до Землі — 527 мільйонів кілометрів, до Сонця — 417 мільйонів кілометрів. На той час людство крім Інкани побудувало ще кілька таких штучних планет, наприклад, сусідню Веріану. Освітлювали планету ракети-сонця, які запускали щодоби. Середня тривалість життя людей і кіберів на той час становила два сторіччя. А Земля стала величезним музеєм, де жило й працювало сім мільярдів чоловік і біокіберів. Ціль цього музею — зберегти для нащадків інформацію про те, як жили люди раніше.

Книги

Дозвольте народитися (1979, фантастичні оповідання та повість)
Кут паралельності (1982, фантастичні оповідання та повість)
Корида (1983, фантастичні оповідання та повість)
Викривлений простір (1985, фантастичні оповідання та повість)
Дьондюранг (1987, фантастичні оповідання та повість)
Кам'яне яйце (1988, фантастичні повісті та оповідання)
Шалата дика (1989, оповідання)
Як зустрітися з Богом (199?, роман та повісті)

Романи

Як зустрітися з Богом (1989)

Повісті

Дьондюраг (1979)
Танець діліаків (1982)
Дощ (1982)
Кут паралельності (1982)
Випробування добром (1982)
Світячи іншим… (1983)
Діти Ніколіана (1983)
Корида (1983)
Викривлений простір (1985)
Крокодил не хотів літати (1988)
Модель абсолютно чорного тіла (1988)
Кам'яне яйце (1988)
Генерал передчуває (1988)
Пилосос історії (1989)
Решта залежить від нашої уяви (1989)
Кольорові сни ідіота (1989)

www.archivsf.narod.ru + https://uk.wikipedia.org/wiki/Тесленко_Олександр_Костянтинович