Росоховатський Ігор Маркович - 28 книг. Начальная страница.

Ігор Маркович Росоховатський (30 серпня 1929, Шпола — 8 червня 2015) — український письменник-фантаст, прозаїк і поет.
Народився в місті Шпола Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Науковий журналіст, працював у редакціях українських газет («Юний ленінець» та ін.), автор багатьох книг і понад сотні науково-популярних статей. У співавторстві з доктором фізико-математичних наук, ученим-кібернетиком, членом-кореспондентом АН СРСР А. О. Стогнієм він написав науково-популярні книги «КД — кібернетичний двійник» (1975) і «Двійник конструктора Васильченко» (1979), в яких є «вкраплення» фантастичних оповідань автора. І. Росоховатский був головним редактором київського журналу «Всесвітня фантастика і детектив». Член Спілки журналістів і Спілки письменників СРСР. Жив у Києві.
Друкуватися почав у 1946 році. У 1954 році у видавництві «Молодь» вийшла його перша книга — поема «Міст (Слово про Івана Кулібіна)». У фантастиці дебютував у 1958 році оповіданням «Море, що бушує в нас…». Науково-фантастичні твори Росоховатського відзначалися преміями на республіканських, загальносоюзних і міжнародних конкурсах журналу «Техніка молоді», призом журналу «Уральський слідопит».
Головна тема письменника, що пройшла практично через всю його творчість — це недосконалість людини. Росоховатський у кожному своєму оповіданні шукав причини цього і пропонував шляхи, нехай поки що фантастичні, зміни людини до кращого. Не випадково з цього і вилився його цикл про сигомів, а також оповідання про нероздільний зв'язок усього сущого: космосу, людини, травинки — живої і неживої природи.
У деяких, незв'язаних між собою, оповіданнях автора згадується могутня зброя «генхас» (Генератор Хаосу), що порушує внутрішньоатомні зв'язки в молекулах — будь-який предмет, що потрапляє в поле «генхаса», розсипається до невпізнанності. Твори письменника хронологічно не вишикуєш, проте, за їх змістом можна скласти картину майбутнього «поліпшення» людини, яким його бачить І. Росоховатський. Кіберорганізми повинні стати наступним етапом еволюційного розвитку на Землі. Якщо, спочатку це будуть високоорганізовані мислячі роботи, ніякої подоби з виглядом людини не мають (повість «Закони лідерства»), то потім на сцену виходять КД — кібернетичні двійники, які не відрізняються від людей, але володіють необмеженою пам'ятю, а також можливість самовдосконалитися в разі потреби (повість «Годинник»).

Докладніше: wikipedia