Ірванець Олександр Васильович - 6 книг. Начальная страница.

Олександр Васильович Ірванець (нар. 24 січня 1961, Львів) — український письменник, перекладач.
Виростав у Рівному. Закінчив 8 класів Рівненської СШ № 18 (1976), Дубенське педагогічне училище (1980) та Літературний інститут імені Горького (Москва, 1989).
Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.
17 квітня 1985 разом із Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання Бу-Ба-Бу. Підскарбій Бу-Ба-Бу.
З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом.
З початку 2000-х рр. працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки.
Одружений на художниці Оксані Цюпі.

Бібліографія
«Вогнище на дощі» (Львів: Каменяр, 1986)
«Тінь великого класика» (Київ: Молодь, 1991)
«Рівне/Ровно (Стіна)» (2001; Львів: Кальварія, 2002)
перевидання (Київ: Факт, 2006)
перевидання (Харків: Фоліо, 2010)
«Вірші останнього десятиліття» (Львів: Кальварія, 2001)
«П'ять п'єс» (Київ: Смолоскип, 2002)
«Очамимря: Повість та оповідання» (Київ: Факт, 2003)
«Любіть!..» (Київ: Критика, 2004)
«Лускунчик-2004» (Київ: Факт, 2005)
«Преамбули і тексти. Збірка поезій» (Київ: Факт, 2005)
«Хвороба Лібенкрафта», роман (Харків: Фоліо, 2010)
«Мій хрест» (Харків: Фоліо, 2010; серія «Графіті», післямова Сергія Жадана)
«Сатирикон — ХХІ» (Харків: Фоліо, 2011)
«П'яте перо» Вибрана есеїстика (Луцьк: Твердиня, 2011)
«Пісні війни»: вірші останніх років (Київ: Дух і літера, 2014)

Докладніше: wikipedia