Андрухович Юрій - 18 книг. Начальная страница.

UA
Ю́рій І́горович Андрухо́вич (*13 березня 1960, Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську.
Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М.Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису «Перевал» (1991–1995). Співредактор часопису текстів і візій «Четвер» (1991–1996). Віце-президент АУП (1997–1999). У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.
1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу («Бурлеск–Балаган–Буфонада»), котра одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціокультурного міту. В ієрархії Бу-Ба-Бу займає посаду Патріарха, звідки й походить прізвисько «Патріарх української поезії». Головний редактор літературного альманаху сучасної польської прози «Потяг 76». Кілька років вів рубрику «Парк культури» у загальнонаціональній щоденній газеті «День» (Київ). Редактор і укладач Хрестоматійного додатку «Малої української енциклопедії актуальної літератури» (МУЕАЛ). Автор п'ятого перекладу українською мовою шекспірівського «Гамлета».
Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевої мистецької еліти. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й есперанто.
Письменник активно займається і громадською діяльністю. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інтеграцію України.
* * *
RU
Юрий Игоревич Андрухович (*13 марта 1960, Ивано-Франковск) — украинский поэт, прозаик, переводчик, эссеист . Живет и работает в Ивано-Франковске.
Окончил редакторское отделение Украинского полиграфического института во Львове (1982) и Высшие литературные курсы при Литературном институте им. А.М.Горького в Москве (1991). Работал газетчиком, служил в армии, некоторое время возглавлял отдел поэзии Ивано- Франковского журнала «Перевал» (1991–1995). Соредактор журнала текстов и визий «Четвер» (1991–1996). Вице-президент АУП (1997–1999). В 1994 году защитил кандидатскую диссертацию по творчеству запрещенного в советские годы классика украинской поэзии первой половины XX века Богдана-Игоря Антоныча. Докторскую пишет по творчеству американских поэтов-битников.
В 1985 вместе с Виктором Небораком и Александром Ирванцом основал поэтическую группу Бу-Ба-Бу («Бурлеск–Балаган–Буффонада»), которая одной из первых начала восстанавливать в украинской литературе карнавальные и буффонадные традиции, продемонстрировала успешный пример создания социокультурного мифа. В иерархии Бу-Ба-Бу занимает пост Патриарха, откуда и происходит прозвище «Патриарх украинской поэзии». Главный редактор литературного альманаха современной польской прозы «Потяг 76». Несколько лет вел рубрику «Парк культуры» в общенациональной ежедневной газете «День» (Киев). Редактор и составитель Хрестоматийного приложения «Малой украинской энциклопедии актуальной литературы» (МУЭАЛ). Автор пятого перевода на украинский шекспировского «Гамлета».
Присутствие Андруховича в Ивано-Франковске стало важным фактором ферментации так называемого «станиславского феномена» и формирования местной творческой элиты. Творчество Андруховича имеет значительное влияние на ход сегодняшнего литературного процесса на Украине, с его именем связаны первые факты беспристрастного интереса современной украинской литературой на Западе. Произведения Андруховича переведены на польский, английский, немецкий, французский, русский, венгерский, финский, шведский, испанский, чешский, словацкий языки и эсперанто.
Писатель активно занимается и общественной деятельностью. Имеет ярко выраженную гражданскую позицию, поддерживая европейскую интеграцию Украины.

Бібліографія
Поетичні збірки
«Небо і площі» (1985)
«Середмістя» (1989)
«Екзотичні птахи і рослини» (1991)
«Екзотичні птахи і рослини з додатком „Індія“: Колекція віршів» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997)
«Пісні для мертвого півня» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004)
«Листи в Україну» (К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013)
Романи
«Рекреації» (Сучасність, 1992; Київ: Час, 1997; 1998; Львів: Піраміда, 2005)
«Московіада» (1993, 1997, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006)
«Перверзія» (Сучасність, 1996, № 1-2; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997; Львів: Класика, 1999)
«Дванадцять обручів» (Київ: Критика, 2003; 2004; 2005; 2006)
«Таємниця. Замість роману» (Харків: Фоліо, 2007)
Оповідання
«Зліва, де серце» (1989) (журнал «Прапор», 1989)
«Трициліндровий двигун любові» (Харків: Фоліо, 2007) (разом із Сергієм Жаданом і Любком Дерешем)
«Письменники про футбол» (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011) (у співавторстві)
«Лексикон інтимних міст», збірка (Meridian Czernowitz, 2011)
Збірки есеїв
«Дезорієнтація на місцевості» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999; 2006)
«Моя Європа» (спільно із Анджеєм Стасюком) (Львів: Класика, 2000; 2005; 2007)
«Диявол ховається в сирі» (Київ: Критика, 2006)
Переклади
«День смерті пані День» (Харків: Фоліо, 2006) — переклади американської поезії бітників 50-60-х років
В. Шекспір «Гамлет» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2008)
переклади з польської: Т. Конвіцькій та інші
переклади з німецької: Р.-М. Рільке, Ф. фон Герцмановскі-Орландо та сучасна німецькомовна поезія
«Цинамонові крамниці» Бруно Шульц (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012)
переклади з російської: Б. Пастернак, О. Мандельштам
Роберт Вальзер. Прогулянка (Meridian Czernowitz, 2013)
Нагороди
1993 — літературна премія «Благовіст»
1996 — премія Рея Лапіки
2001 — премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина)
2005 — Премія Світу імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина
2006 — премія Книжкового ярмарку у Лепцігу «За європейське взаєморозуміння»
2006 — літературна премія Центральної Європи ANGELUS (за роман «Дванадцять обручів»)