ракетного двигуна. Назвали п’ять причин. Мішкін не завдав собі клопоту читати їх. Урядове повідомлення було надруковане на мімеографі.

Наступним був лист від дядька Арнольда:

«Любий Томе,

ти маєш лише знати, що я вдавався до різних дій і смикав за всі ниточки, але нічого не спрацювало, я, здається, просто не можу домогтися, щоб цю запчастину послали тобі. Але я ще не зрікся надії. (Твій дядько Арні ніколи не зрікається надії!) Можливо, ти не знаєш, що твій другий небіж, Ірвінґ Ґлюкмен, — бухгалтер-консультант однієї галузки Rand Corporation. Я маю намір попросити його, щоб він запитав свого боса, чи вони візьмуться за твою проблему як питання, пов'язане з національними інтересами, хоча певним чином воно й справді пов'язане. Це все забере трохи часу, тож, якщо зможеш дістатися додому будь-яким іншим способом, було б непоганою ідеєю вчинити саме так. Вище голову, і мої найкращі вітання роботу».

Наприкінці був лист від Чоловіка з тисячею подоб:

«Любий Томе,

я намагався робити все, що мені до снаги, і кілька речей понад мою силу, щоб послати тобі ту запчастину до двигуна і ти вибрався з тієї прикрої халепи. Я беру на себе повну відповідальність за те, що втягнув тебе в неї. Я навіть зайшов так далеко, що вибудував цілу нову послідовність, із бездоганною логікою підтримки й характером взаємозв'язків, і то тільки задля єдиної мети — доставити тобі ту запчастину. Проте моя головна (нова) постать захворіла на чуму, втратила цікавість до життя і цілковито відмовилася закінчити роботу, задля якої я її створив. Я намагався спонукати до роботи її двох помічників, але вони закохалися й попливли на Сейшельські острови виготовляти прикраси й жити на органічних продуктах. Тож я витратив до біса багато часу і слів без жодної мети, і мені справді дуже шкода, це була моя остання яскрава ідея, а тепер мій лікар каже, що я маю спочити.

Томе, пробач мені, мої нерви виснажені, я зламаний, і вже просто немає нічого, що я міг би зробити для тебе. Я не можу сказати тобі, як мені прикро, що воно все працювало не так, надто коли ти від самого початку був такий терплячий і готовий допомогти.

Я додаю в окремому пакунку коробку батончиків Hershey з мигдалем, прес для тортильї і рукопис моєї останньої книжки під назвою „Як вижити на чужій планеті". На думку безсторонніх читачів, це добре досліджений і вправно написаний огляд проблем, дуже подібних до твоїх, там є багато практичних підказок і порад. Бувай здоровий, давній друже, нехай майорить твій давній прапор і все таке інше. Якщо трапиться якась нагода, я діятиму негайно, але насправді ти не повинен розраховувати на це.

Усього найкращого,

Автор».

75. Гнітюча мить

Ох, самотність цього всього! Покинутість! Біль! Швидко, Ватсоне, голку, пігулку, цигарку з марихуаною, таблетку! Забагато зір, забагато позирків. Звільняйся від тіла. Але спершу поїж чудового вершкового сиру і сендвіч із джемом.

76. Остання трансформація

— Томмі! Негайно припини гратися!

— Мамусю, я не граюся. Це насправді.

— Знаю. Але зараз ти мусиш припинити гратися й прийти додому.

Мішкін гірко засміявся:

— Я не можу прийти додому, у цьому й проблема. Мені потрібна запчастина до мого космічного корабля...

— Я сказала тобі, припини! Постав ту мітлу й негайно іди додому.

— Це не мітла, а космічний корабель. Хай там як, мій робот каже...

— І те старе радіо забери. Мерщій іди й повечеряй!

— Мамусю, мерщій? Невже я не можу погратися трохи довше?

— Та вже майже ніч надворі, а тобі ще уроки робити. Ходи мерщій.

— Е...

— І, будь ласка, не пхинькай.

— Гаразд. Але справді, це космічний корабель, і він поламався.

— Добре, це поламаний космічний корабель. Ти йдеш?

— Так, мамусю, іду.

77. Останні деформації

Чоловік із тисячею подоб обернувся на Мішкіна. Робот обернувся на дядька Арнольда, який обернувся на Орхідеуса, який обернувся на гладуна, який обернувся на робота, який обернувся на Чоловіка з тисячею подоб, який обернувся на Мішкіна, який обернувся... зростається, поєднується.

Буде короткий антракт, бо подоби знову індивідуалізувалися. Звучатиме музика сфер. Подадуть прохолодні напої. Машина ілюзій спроектує глибокі погляди. Куріння дозволено.

ОСТАННІЙ ЕКСПОНАТ

Фотографія 2-го батальйону 32-го піхотного полку 7-ї дивізії 8-ї армії. Фотографія довга, це сувій, спогад. Обережно розгортайте її. Як там схожі всі обличчя! Але гляньте — Мішкін у четвертому ряду знизу, третій зліва. На його обличчі дурнувата усмішка. Він нічим не примітний.