Балаган, або Кінець самотності (Журнальний варіант)

   просмотрело гостей за:

сутки: 1   этот месяц: 18   этот год: 39
всё время: 151

«Балаган, або Кінець самотності» — роман, який одні критики вважають самим похмурим і безнадійним твором Курта Воннегута, а інші — чи не найбільш оптимістичною з його "пізніх" робіт, сам же автор лукаво назвав його не інакше, як "комедією положень". Фантастичний, антиутопічний сюжет про повільне вмирання планети, яка так і не змогла запобігти жахливим наслідкам технократичного прогресу, перетворюється під пером великого письменника в тонку, не позбавлену іронії філософську притчу про людську самотність та людське братерство, про розуміння і толерантність, і про те, що вихід з кризової ситуації знайдеться завжди — важливо лише вміти його знайти...

Брат і сестра Вілбер і Еліза Суейн, герої роману «Балаган, або Кінець самотності», в очах рідних і близьких зовні потворні і розумово неповноцінні люди. Але вони оригінально мислять і відчувають, коли роблять це спільно. Разом вони геніальні. Після насильницького поділу їх доля — самотність. Навіть ставши президентом країни, будучи на Олімпі влади, Вілбер не зміг подолати бар'єр самотності.