окремі конкретні часткові поняття до загального і, навпаки, ділити родове поняття на види.
(обратно)
271
68. Евен — див. приміт. 11 до «Федона».
(обратно)
272
69. Тісій із Сиракуз на Сицилії (V ст. до н. е.) — ритор, учень Коракса, вчитель Горгія, Лісія й Ісократа, автор підручника риторики.
(обратно)
273
70. Продік — див. приміт. 7 до «Апології».
(обратно)
274
71. Гіппій — див. приміт. 8 до «Апології».
(обратно)
275
72. …наш гість з Елеї — тобто філософ Зенон. Коли він приїхав у Афіни, то познайомився з Сократом.
(обратно)
276
73. Пол із Акраганта на Сицилії — софіст, автор риторичних трактатів; одним з них був «Музей слів», або «Словесне святилище Муз». Лікімній — учитель Пола, поет, музикант, дослідник лексики давньогрецької мови.
(обратно)
277
74. Протагор з Абдер — див. приміт. 13 до «Гіппія».
(обратно)
278
75. Халкедонець — згаданий вище Трасімах.
(обратно)
279
76. Еріксімах — син відомого лікаря Акумена (див. приміт. 2) і сам лікар. Разом зі своїми друзями Федром, Агафоном і Павсанієм учасник зустрічі знаменитих софістів у домі Каллія («Протагор», 315 С) і розмови в домі Агафона («Бенкет», 176 D).
(обратно)
280
77. Адраст — міфічний цар Аргосу, учасник походу сімох проти Фів. За переказом, він красномовно переконав афінського царя Тесея похоронити тіла вождів, які пішли з Полініком на Фіви й загинули в бою. Припускають, що під «медоустим Адрастом» Платон розуміє софіста Антифонта, який виголосив у суді надзвичайно переконливу промову на свій захист.
(обратно)
281
78. Перікл — див. приміт. 11 до «Горгія».
(обратно)
282
79. Анаксагор — див. приміт. 21 до «Апології».
(обратно)
283
80. Гіппократ — див. приміт. 7 до «Протагора».
(обратно)
284
81. Мається на увазі байка Езопа «Вовк і пастухи», де мова йде про вовка, який, підійшовши до хати пастухів і побачивши, що вони їдять овець, сказав: «Який би то вони зчинили галас, якби я це зробив!»
(обратно)
285
82. Навкратіс — торговельне місто, порт у Нижньому Єгипті.
(обратно)
286
83. Тевт — грецька (неточна) транскрипція імені єгипетського бога Тота.
(обратно)
287
84. Аммон — верховний єгипетський бог, який відповідав грецькому Зевсу.
(обратно)
288
85. Оракул Зевса в Додоні давав віщування за шелестом листя дуба. «Скала» — це дельфійський оракул Аполлона, де віщувала жриця — піфія, тринога якої стояла над розколиною скелі.
(обратно)
289
86. …сади Адоніса… — До весняного свята Адоніса, прекрасного юнака, улюбленця Афродіти, стародавні греки сіяли в горщиках ячмінь і пшеницю, що швидко сходили та незабаром в’янули. Ця зелень звалася садами Адоніса. Цей вислів тут вжито в значенні «забава», «пустощі».
(обратно)
290
87. Рапсоди — у Стародавній Греції мандрівні співці, які під акомпанемент ліри виконували епічні пісні.
(обратно)
291
88. Ісократ (436—338 рр. до н. е.) — давньогрецький оратор, учитель красномовства й політичний мислитель. Промови Ісократа славились витонченістю стилю, чистотою аттичної мови та високим патріотизмом. Найславніші з них «Панегірик» і «Панафінейська промова».
(обратно)
292
89. Молодий він ще… — Це місце важливе для датування дії діалогу «Федр». Виходячи з того, що Ісократу (як і Федру) в той час було приблизно двадцять років, можна визначити час дії діалогу — приблизно 416 р. до н. е., тому що Ісократ народився в 436 р. до н. е. Водночас це місце дає підставу визначити вік Сократа (понад 50 років) і Лісія (за сорок, оскільки він молодший від Сократа на 10 років).
(обратно)
Примітки
1
Діоген Лаерцій. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів, II, 40.
(обратно)
2
Ксенофонт. Спогади про Сократа, I.
(обратно)
3
Див.: Платон. Сочинения. В 3-х т. — Т. 2. М., «Мысль». — 1970. — С. 532—535.
(обратно)
4
Скорочення: А («Апологія Сократа»), К («Крітон»), І («Іон»), П («Протагор»), Ф («Федон»), Фе («Федр»).
(обратно)