акрополя та джерел Марсія. Ця річка також протікає містом і впадає в Меандр. Її ширина — 25 футів^[26]. Подейкують, що тут Аполлон, перемігши у змаганні з музики Марсія^[27], зідрав з останнього шкуру і повісив у печері, звідки беруть початок джерела річки, яку, відтак, називають Марсієм. /9/ Сюди ж, зазнавши розгрому^[28] в Елладі, відступив Ксеркс, і, кажуть, тут він спорудив палац та акрополь Келен. Там Кір пробув 30 днів. За цей час з’явився вигнанець, лакедемонець^[29] Клеарх, маючи у своєму розпорядженні 1000 гоплітів, 800 фракійських пелтастів і 200 критських лучників. Водночас з’явився сиракузець Сосіз із 300 гоплітів й аркадець Софенет із 1000 гоплітів. Тут, у парку Кір влаштував огляд і підрахунок еллінському війську, і виявилося, що всього налічувалося 11000 гоплітів, а пелтастів близько 2000.

/10/ Звідси він пройшов у два переходи 10 парасангів до багатолюдного міста Пельт. Там він пробув 3 дні. Упродовж цих днів аркадець Ксеній, здійснивши жертвоприношення, відзначив Лікейські свята та ігри; нагородою були золоті стленгіди^[30]. Кір також спостерігав за змаганнями. Звідси у два переходи він проходить 12 парасангів до Ринку Керами, багатолюдного міста, розташованого на кордоні з Місією.

/11/ Звідти він пройшов у три переходи 30 парасангів до багатолюдного міста Кастропедіона. Там він пробув 5 днів. Кір заборгував солдатам платню більше ніж за три місяці, і вони часто приходили до його намету й вимагали грошей. А Кір відбувався обіцянками і відсилав їх назад і, мабуть, був сприкрений, бо ж не в його вдачі було не розплачуватися. /12/ Сюди до Кіра приїхала Епіакса, дружина Сіеннесія, кілікійського царя. Кажуть, вона дала Кірові багато грошей. Адже він одразу ж розрахувався із солдатами, виплативши за 4 місяці. Кілікіянка мала із собою охорону, складену з кілікійців та аспендійців. Кажуть, що Кір зійшовся з Епіаксою.

/13/ Звідти Кір проходить у два переходи 10 парасангів до багатолюдного міста Тімбрія. Там, обабіч шляху, знаходилося джерело, яке мало ім’я Мідаса, царя фригійців; тут, кажуть, Мідас упіймав сатира, а вино вилив у воду^[31]. /14/ Звідти Кір у два переходи пройшов 10 парасангів до багатолюдного міста Тіріейона. Там він пробув 3 дні. Кажуть, нібито кілікіянка просила у Кіра показати їй військо; той, зі свого боку, охоче погодився і влаштував огляд еллінам і варварам на рівнині. /15/ Кір звелів еллінам вишикуватися і стояти у прийнятому в них бойовому ладі^[32], причому кожен командир мав вишикувати свій загін. Тож солдати вишикувалися по чотири чоловіка у глибину: на правому фланзі перебував Менон із своїм військом, на лівому — Клеарх і його солдати, середину ж займали інші стратеги^[33]. /16/ Кір спочатку зробив огляд варварам; вони проходили повз нього вишикуваними по ескадронах і полках. Потім він оглянув еллінів, проїжджаючи вздовж шеренг на бойовій, а кілікіянка — на критій колісниці. На всіх еллінах були мідні шоломи, багряні хітони і кнеміди^[34], а щити були вийняті з чохлів. /17/ Об’їхавши все військо, він зупинив колісницю перед центром фаланги і через тлумача Пігрета передав наказ еллінським стратегам повиймати зброю і кинутися в атаку всією фалангою. Ті віддали наказ солдатам. Відтак за поданим сигналом елліни підняли зброю і пішли в наступ. Потім вони з гучними криками наддали ходу, який перейшов у біг у напрямку до наметів. /18/ І тут варварами оволодів жах: кілікіянка втекла до своєї колісниці, а продавці, що перебували на базарі, покидали свої товари і сховалися. Тим часом елліни зі сміхом повернулися до своїх наметів. Кілікіянка дивувалася із блиску і ладу війська, а Кір зрадів, бачачи, який переполох зчинився у варварів через невтримність еллінів.

/19/ Звідси Кір у три переходи пройшов 20 парасангів до Іконіона, прикордонного міста Фрігії. Там він пробув 3 дні. Звідти він пройшов землями Лікаонії у п’ять переходів 30 парасангів. Він дозволив еллінам грабувати цю країну як країну ворожу. /20/ Звідти Кір відіслав кілікіянку в Кілікію^[35] найкоротшим шляхом; разом з нею він відрядив Менона з його загоном. А Кір з рештою війська пройшов землями Каппадокії у чотири переходи 25 парасангів до багатолюдного і квітучого міста Дани. Там він пробув 3 дні; за ці дні Кір стратив перса Мегаферна, царського скіпетроносця^[36], і якогось іншого вельможу (з підвладних йому урядовців), звинувативши їх у підступах супроти нього.

/21/ Звідти він намагався вторгтися у Кілікію^[37]. Туди вела проїжджа дорога, дуже крута і непрохідна для війська у разі вчинення опору з чийогось боку. А за чутками, Сіеннесій перебував у горах й охороняв прохід до країни; тому Кір цілий день залишався на рівнині. Наступного дня прибув вісник, який повідомив, що Сіеннесій покинув вершини, коли дізнався, що військо Менона вже опинилося в Кілікії, по той бік гір, а також через те, що з Іонії в Кілікію прямує Тамос з трієрами лакедемонців^[38] і самого Кіра. /22/ Отже, Кір вийшов у гори без жодних перешкод і зустрічав на шляху намети в тому місці, де раніше чатували кілікійці. Звідти Кір спустився у розлогу й мальовничу долину, добре зрошену і засаджену всілякими деревами та виноградом; рівнина рясніла кунжутом, гречкою, просом, пшеницею і ячменем. Звідусіль вона оточена від моря до моря крутими і високими горами. /23/ Спустившись з гір, Кір пройшов долиною 25 парасангів у чотири переходи і прибув до Тарса — великого і велелюдного міста Кілікії, де знаходяться палаци царя Сіеннесія. Посередині міста протікає річка Кідн, завширшки в 2 плетри. /24/ Мешканці цього міста, крім торгівців і жителів приморських міст Сол та Ісс^[39], пішли разом із Сіеннесієм і поховалися в укріпленій природою гірській місцевості.

/25/ Епіакса ж, дружина Сіеннесія, прибула в Tape на 5 днів раніше Кіра. Але під час переходу через гори в долину загинуло два лохи Менона^[40]. Одні розповідали, ніби їх порубали кілікійці під час якогось грабежу, інші ж запевняли, що вони відстали від своїх і не змогли знайти ані товаришів, ані шляху, і, зрештою, заблукали і загинули. /26/ Загалом цей загін складався із 100 гоплітів. Решта солдатів, прийшовши до Тарса, розлючена загибеллю товаришів, пограбувала місто і палаци, що знаходилися в ньому. Коли Кір прибув до міста, він викликав Сіеннесія до себе. Той відмовлявся, кажучи, що й раніше ніколи не давався в руки дужчого, а нині й поготів, але потім дружина вмовила, і він отримав запоруку у вірності^[41].

/27/ Відтак, під час зустрічі Сіеннесій дав Кірові багато грошей для найманців, натомість отримав від Кіра коштовні дарунки: золоту вуздечку, золоте намисто, браслет, золоту акінаку, перське вбрання. А ще Кір обіцяв не плюндрувати його країни; а тих