- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (6) »
Михайль Семенко
Ґео Шкурупій
Микола Бажан
ЗУСТРІЧ НА ПЕРЕХРЕСНІЙ СТАНЦІЇ, або РОЗМОВА ТРЬОХ
КИЇВ, «БУМЕРАНГ», 1927
Київський Окрліт № 580.
Держ. Трест «Київ-Друк»,
1-ша фото-літо-друкарня
Зам. 858 — 1000
ЗМІСТ:
ВОЛОДИМИР ТАТЛІН (обкладинка)
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Завод ім. Мих. Семенка Крим (Самотність) Вона Пісня трампа 1 NP З NP 6 NP 7 NP
ҐЕО ШКУРУПІЙ Море
МИКОЛА БАЖАН Кров полонянок Залізнякова ніч Розмова трьох
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
ЗАВОД ІМ. МИХ. СЕМЕНКА КРИМ ВОНА ПІСНЯ ТРАМПА 1 NР 3 NР 6 NР 7 NР
Завод ім. Мих. Семенка
Знову прийшов передзначений час — не замкнуть його — не обійти. Прапор на воротях уже рудий. Гей! Ідіть! Скільки не є вас!
Спина на зміну спині кує — знову прийшло времня моє — запрацювала моя машина Хто сказав — що без труб? Хто ето сказав — що без диму? Тисячі полиняло губ — тисячі поетів і поетенят поставлено до тину.
Пройдено так аж до кінця — пройдено шлях од кінця до кінця — лише той вижив птах що спав з лиця.
Так і я: знову живу — день — ніч — знову нову мартенову піч — пропадай пропадом жисть моя!
Крим (Самотність)
Місяць сходит над кіпарисами в-ночі — водить вітер смуги по морю — а в-день від Ай-Петрі з розім'ятих жмень — ріжнобарвні веселі мінливі плями — аж до берега де Ірочка ходить по зелених схилах у светрі. У виноградниках в букетах зелени кинуто білі палаци — чужі — чужі — нудні — нудні — а в глупу ніч як нічого не бачиш — сни. Порожня лірика під сонцем нудна під місяцем над бутафорним краєвидом-морем Криму — і ходиш сам і ловиш гони в жилах і молиш безгучно і квилиш: Гори — Камінь — Ліс — Беріг — якби чорт приніс будь-якого в дверях Ялового!*
Вона
ПЕРША
І приносить серед ночі горошок шоколадний вона і говорить до долу очі — в сльозах: «Ладно — на — кушай — — Ах!» ... Кушать? Крапля гірка свербить в носі — так не важко зробитись альфонсом а в мене ж любов — я ж не сплю жду свою коханку бліду — я ж люблю — люблю ж таки свою хоч і таємну але проститутку
І плачучи доводиться спати мужчині — нічого мовляв не значить у якому чині — цілуєш і любиш і спиш і в-день борешся за життя. Це — одна вона.
ДРУГА
Загрожуватиме кулею — судом — дайош червінця на аборт! І коли принесеш до-дому оклад півмісяшний — буде любо дивитися тобі в рот,
ТРЕТЯ
І з очима чистими — як у корови вони вохкі — три ночі поплаче на твоєму животі — і поїде в гори — сама — примириться з обставинами і скориться бурі мрією — вічнозгадною піснею залишиться в споминах вона.
ОСТАННЯ
І може бути що спереду трапиться ще одна запалить жагою незвичною — жінка-товариш — силою космичною перетворить огнем вона.
РЕШТА
А решта— такі що люблять скавучать і тертися блюдучи до одружіння себе — ахають стогнуть зойкають — і стають нудною мочалкою.
Пісня трампа*
Ти — горе — горе моє — знай це — і не піднімеш мене до вершин. Тому засипаю я тільки вранці і не знаю — чи батько я чи — син.
Я не знаю — чи прокльон — чи любов це — бо боюся до тебе я підійти. І не світить вже в душу мені сонце — і я такий же проклятий — як і ти.
Ах — якби це було тільки приснилося — або товариш розказав якийсь анекдот. Ні — і раніш так само моє серце билося — коли револьвер цілився мені в рот.
А тепер замісць кави — пиво на столику — уже з третім виходила в кабінет ти і мій погляд стежить уже не так стримано — як же — як же можу я — кохання — до проститутки — знести?
1 NP
Жінка що віддається не часто і таїть у собі стриманости красу — ніби тобі самому — каже — що своє кохання я тобі — я тобі несу— і чому тільки мені — не знаю я — і дивуюсь — і не розумію — й не вірю їй — і її життя — і своє з плямами — печально і мовчки змірюю — і навіщо мені — ще одна і навіщо болюча — мені — рана і хочеться щоб це була остання і хочеться щоб вона була остання...
3 NP
Коханням зараз поранений я і вийшов — на час — з лав. Я почуваю себе йолопом зрання — вас не дивує, що я такий став?
Нічого, не лайте мене — я перейду. Скрегоче в моєму серці іржа. Мене й самого совість мучить і жаль.
Звичайно, я люблю не по старому, а по сучасному, хоч майбутнім і не пахне тут, — так як єсть, так і люблю.
Але так само люто люблю я, як на світанку життя було сказано: «Сильна, як смерть, любов, жорстока, як пекло, ревність»...
6 NP
Тобі — дитино моя — що завтра на аборт підеш — Тобі — що тільки місяць йому — Тобі — що місяць як зародилося а живеш міліони віків у животі цієї жінки що я люблю — Місяць уже тобі а завтра ти — ніщо, викинуть твій кавалочок у відро з помиями — І попливеш ти каналізаційною трубою аж у Чорне море, де й зародилось од мене — Тобі — Тобі — Тобі це. Невідомо й ніхто не взнає — ні матір твоя, ні я, твій батько — Хлопець ти було б чи дівчинка — Любило б маму свою і говорило б: мамо! Любило б батька свого і говорило б: тату! Ссало б молочко з грудей і жмурило б оченята на сонці.
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (6) »