1962 року в космічний політ стартував корабель «Восток-4» з льотчиками-космонавтами
СРСР О. Г. Ніколаєвим і П. Р. Поповичем на борту. Яке ж було здивування керівників Центру
управління, коли незабаром із космосу долинула... пісня «Дивлюсь я на небо».
Це Павло Попович тільки так міг передати почуття, які переповнювали його душу і серце. Чому
саме ця? Тому, певне, що саме в ній знайшли втілення філософські роздуми народу про Всесвіт і
безкінечність.