Слов’янськ).

Пилип мерефіянський — персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

Голуб Волошин — персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

Отамана горського, Яцька Лохвицького познавати...— персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

СЕМЕН ПАЛІЙ І МАЗЕПА. Записано в 30-х роках XIX ст. на Кз-теринославщині. Подається за виданням: Максимович М. Сборник украинских народных песен, ч. I, K., 1849, с. 88—91.

Дума відома в одному варіанті.

Шведського року, нещасливого літа —1709 рік, коли відбулася битва з шведами під Полтавою.

Лебедин — містечко на Сумщині.

Мазепа Іван — гетьман Лівобережної України, проводив політику відторгнення України від Росії. Народ затаврував І. Мазепу як зрадника.

Іскра Іван — полтавський полковник, скараний І. Мазепою влітку 1708 р. в с. Борщагівці (біля Білої Церкви) за розкриття російському царю своїх таємних переговорів з польською шляхтою.

Кочубей Василь — генеральний писар військової канцелярії на Україну скараний І. Мазепою разом з І. Іскрою.

Палій Семен — білоцерківський (фастівський) полковник, учасник визвольної війни, керівник народного повстання 1702—1704 рр. Підступно звинувачений І. Мазепою, був висланий ,до Сибіру. Після зради І..Мазепи був .призначений білоцерківським полковником,, .брав участь у Полтавській битві 1709 р.

...король шведський...— Карл XII.

Шеремет Борис Петрович—йдеться цро графа Шереметьєва, фельдмаршала російського війська. Після розгрому шведів під Полтавою переслідував їх до кордонів з Туреччиною.

Батурин— місто і фортеця на Чернігівщині, резиденція І. Мазепи.

ЧОРНА НЕДІЛЯ У СОРОЧИНЦЯХ. Записав 1906 р. В. Короленко від автора думи М. Кравченка у с. .Великі Сорочинці на Полтавщині.

Подається за виданням: Думи, 1959, .с. 159—.161.

У думі відображено дійсні події — селянське ловстання у с. Великі Сорочинці в грудні 1905 р.

Нумо в гості гостювати, пристава визволяти...— йдеться .про .дійсний факт: волосний иисар і урядник с. Великі Сорочинці біули посаджені повсталими селянами в тюрму.

Та царський маніфест у народа одбират.и...—.йдеться про царський маніфест 17 жовтня 1905 р. Наляканий революцією, дар видав маніфест, в якому обіцяв народові політичні свободи, скликання законодавчої думи.

ПРО СОРОЧИНСЬКІ ПОДІЇ 1905 р. Записав 1906 ;р. О. Сластіон від автора думи М. Кравченка у с. Великі Сорочинці ,на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 414—417.

У думі йдеться про каральні експедиції у с. Великі Сорочинці і жорстоку розправу над повсталими селянами.

ХТО Ж ТОЙ СОКІЛ, ТОВАРИШІ? Записано в 1939 р. від кобзаря Ф. Кушнерика з с. Велика Багачка на Полтавщині.

Подається за виданням: .Українські народні думи та Історичні пісні. К-, 1955, с. 344—345.

ПРО ВІЙСЬКО ЧЕРВОНЕ, ПРО ЛЕНІНА-БАТЬКА І СИНІВ ЙОГО ВІРНИХ. Записано в 1928 р. від кобзаря П. Древченка з с. Залютки на Харківщині.

Подається за виданням: Українські народні думи та історичні лісні. К., 1955, с. 349—356.

А на Київ з Скоропадським суне німців сила...— йдеться яро весну 1918 р., коли лімецько-кайзерівські окупанти поставили поміщика П. Скоропадського гетьманом України. В грудні того ж року П. Скоропадський зрікся «лади і втік за кордон.

...в городі Лоловенці, .де заводи Брянські...— йдеться про -село ;Поло-венці, де були металургійні заводи і на місці -якого виріс (сучасний Дніпропетровськ.

Якусь Центральну раду...— буржуазно-націоналістична організація, яка виникла на Україні після Лютневої революції 1917 р. і тимчасово захопила владу.

Наїхало чуже військо із країв далеких...— йдеться про Антанту.

А з-за Дону пре Денюка...— царський генерал Денікін, який при підтримці внутрішньої контрреволюції та за допомогою Антанти 1919 р. очолив похід проти Радянської Росії.

Та богунці не пускають..— Перший Український повстанський полк ім. І. Богуна, сформований М. Щорсом.

А магнатам дід Бооюенко...— Боженко В’асиль Назарович (1869—< 1919), герой громадянської війни на Україні.

З Прикарпаття на Вкраїну ляхи покотились...— йдеться про інтервенцію білополяків на Україну 1920 р.

Над Сивашем, над Чонгаром тумани спустились...— Чонгар — півострів. на Сиваші; під час громадянської війни перетворений в укріплений опорний пункт білогвардійських військ генерала Врангеля. На початку 1920 р. був взятий Червоною Армією.

Турецький вал — старовинне укріплення на Перекопському перешийку. Загони Червоної Армії на чолі з М. Фрунзе штурмом оволоділи Турецьким валом і звільнили Крим від білогвардійців.

НЕПОРУШНА ДРУЖБА (Дума про возз’єднання України з Росією). Створена в 1953 р. в Києві учасниками самодіяльного ансамблю кобзарів. Вперше надруковано в зб.: Українські народні думи та історичні пісні. К., 1955, с. 561—564.

Подається за першодруком.

СЛОВНИЧОК ПОЯСНЮВАЛЬНИХ СЛІВ

Адамашок — сорт шовкової тканини.

Азамат — адамашок.

Альбо — або, чи.

Бавельняний — бавовняний.

Бардзо (барзе, ізбарзе) — дуже.

Бусурман (басурман) —турок, татарин.

Баша — паша.

Бирка — шапка з овечого смушку.

Біларапський — арабський; тут: турецький.

Білозір (білозор) — ясноликий, мудрий.

Біляки — одяг з дорогого білого сукна.

Боти — чоботи.

Бравославець — хвалько, чванько.

Бранка — полонянка.

Брит — ширина тканини.

Броварня — пивоварня.

Булатна шабля — шабля з булату — надзвичайно міцної сталі.

Бунчук — мистецьки оздоблена коротка палиця з потовщенням на одному кінці та з кінським хвостом; в давнину — знак військової влади.

Волоки — зав’язки від постолів або личаків, зроблені з валу.

Волоський — молдавський, румунський.

Габа — дорога вовняна тканина.

Голдувати — скорятися, схилятися.

Джавр — жайворонок.

Джура (чура) — козацький слуга; помічник, товариш, довірена особа військового керівника. Добувати — тут: грабувати.

Домотур — той, що сидить дома.

Завивало — чалма.

Іднати — тут: миритися, перепрошувати.

Катирга — турецька галера.

Каюк — козацький човен, зроблений з товстої колоди.

Кватера — тут: місце в шинку.

Келєп — чекан; палка з металевим потовщенням в кінці.

Киндяк — смугаста тканина і одежа.

Китайка — рід тканини. -

Коновка (кінва) — дерев’яний посуд місткістю близько одного літра.

Клейноди — атрибути влади.

Ключник — тут: наглядач над невільниками на галері.

Копія — спис.

Кошу ля — сорочка.

Криж — хрест.

Кульбака — сідло.

Ли (лібо) — чи, або.

Лядський — польський.

Малахай — канчук, нагайка.

Молонья — блискавка.

Молот — тут: військова сутичка, битва.

Морськати—бити, ударяти.

Нагаї (нагайці)—тут: кримські татари, Ногайська орда.

Наділок — тут: піхва для шаблі.

Недовірок — ренегат, відступник, зрадник свого народу.

Недолимок — чекан.

Нетяга (летяга) — бідняк.

Норцове пиво — молоде, ще не