Украинка Леся - 12 книг. Начальная страница

УКР.
Леся Українка (справжнє ім'я: Лариса Петрівна Косач-Квітка; *13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинськ<3> — †19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.

Раннє дитинство
Лариса Петрівна Косач народилася 13 (25) лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.
Леся Українка та її брат Михайло (в сім'ї їх називали спільним ім'ям — Мишелося) вчилися у приватних учителів. Рано (у 4 роки) навчилася читати<4>. У січні 1876 року О. П. Косач з дітьми Михайлом і Ларисою приїхали до Києва, щоб попрощатися з М. П.

Драгомановим перед його вимушеною еміграцією. Літом того ж року О. П. Косач разом з Лесею та Михайлом відпочивають в селі Жабориці. Тут Леся вперше почула розповіді матері про Мавку. У 6 років Леся почала вчитися вишивати.
Дитинство
У 1878 році батьки Лесі їдуть на всесвітню виставку в Париж, де зустрічалися з М. П. Драгомановим. У цей час доглядати дітей приїздить Олена Антонівна Косач, сестра Лесиного батька. Дружба з «тіткою Єлею» залишила помітний слід в житті і творчості поетеси.
7 (19 листопада) листопада того ж року наказом міністерства внутрішніх справ П. А. Косача переведено на роботу до Луцька. У березні 1879 Заарештовано Олену Антонівну Косач, тітку Лесі, за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна; пізніше її вислано в Олонецьку губернію, а 1881 р. заслано до Сибіру на 5 років (м. Ялуторовськ Тюменської обл., а потім у м. Тюмень) Дізнавшись про це, Леся в кінці 1879 або на початку 1880 року написала свою першу поезію — «Надія».Літом 1880 р. Олександра Антонівна Косач-Шимановська, тітка Лесі, з двома синами переїздить до Луцька, мешкає в родині Косачів. Причиною переїзду став арешт і заслання до Сибіру її чоловіка Бориса Шимановського. «Тітка Саша» — перша Лесина вчителька музики. До неї Леся зберігала все життя почуття великої вдячності.
6 (18) січня Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.Цього ж року О. П. Косач повезла Михайла, Лесю, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії, там Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини М. Лисенка — Ольги Олександрівни О'Коннор.На початку травня 1882 року Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання.А тим часом Леся з братом Михайлом живуть у Києві, вчаться у приватних вчителів, зокрема вивчають грецьку і латинську мови.
Влітку 1883 року Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров'я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.29 травня (10 червня) 1882 року народилась сестра Оксана, 22 серпня (2 вересня) 1884 — брат Микола.
Юність
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря» . Саме цього року з'явився псевдонім «Леся Українка»
Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім'ї їх називали спільним ім'ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім'ї на Лесю.
Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина намальована олійними фарбами. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.
Вона знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий рівень інтелектуальний. Олена Петрівна виховувала її як сильну людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів. Слід цієї «paidei» можна знайти в кожному творі «поодинокого мужчини». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів» (надрукована в Катеринославі 1918). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гайне, В. Гюґо, Гомера й ін.).
Зрілість
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. Основний зарис соціально-політичний світогляду Л. Косач сформувався після цілорічного (1894-1895) її перебування у М. Драгоманова в Софії і трагічної подією, якою була для неї смерть вуйка.
Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Приязнь Лесі Українки і Ольги Кобилянської (збереглися листи Л. Косач) допомагає в розумінні Лесиного твору «Блакитна троянда» (1896).
Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.
Останні роки життя
На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті.
7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві і оселились на вулиці Великій Підвальній (тепер вул. Ярославів вал), 32, кв. 11 у Києві. 21 серпня вони разом вирушають до Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді.
У цей час багато працює на літературній ниві. 5 травня 1907 було завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед», 18 травня остаточно завершила поему «Кассандра», роботу над якою розпочала ще у 1903. 12 травня надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматичну поему «На руїнах». Видання признавалось для допомоги політичним засланцям У вересні було написано поезію «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла».
Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами.
Померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам'ятник — бронза, граніт; скульптор Г. Л. Петрашевич; встановлений у 1939 році).

РУС.
Леся Украинка (настоящее имя - Лариса Петровна Косач-Квитка) - украинская писательница и поэтесса.
Леся Украинка родилась 25 февраля 1871 года в городе Новоград-Волынский. Мать — писательница, которая работала под псевдонимом Елена Пчилка, отец — образованный помещик, который очень любил литературу и живопись. В доме Косачей часто собирались писатели, художники и музыканты, устраивались вечера и домашние концерты. Дядя Леси (так её называли в семье, и это домашнее имя стало литературным псевдонимом) — Михаил Драгоманов, который со временем по-дружески опекал племянницу и всяческий помогал ей, — был учёным, фольклористом, общественным деятелем, продолжительное время жил за границей во Франции и Болгарии. Леся основательно изучила ряд иностранных языков, что дало ей возможность широко ознакомиться с классическими произведениями мировой литературы.

Леся начала играть и сочинять маленькие музыкальные пьесы с пяти лет, в возрасте восьми лет написала первое стихотворение. В 1881 году она неожиданно тяжело заболела. Её мучила нестерпимая боль в правой ноге. Сперва решили, что у нее острый ревматизм, лечили ваннами, мазями, травами, но всё было бесполезно. Боль перешла в руки. Врачи, наконец, смогли определить, что это — туберкулёз кости. На музыкальной карьере Леси был поставлен крест. После первой, сложной, но крайне неудачной, операции рука осталось искалеченной.

Писать и печататься Украинка начала в возрасте 12 лет. К её ранним произведениям относится украинский перевод «Вечеров на хуторе» Гоголя (в соавторстве с братом). Печаталась Украинка в заграничных журналах «Зоря», «Жите і слово», «Літературно-науковий вістник».

Леся лечилась в Египте и Греции, в Германии и Австрии. Всё было бесполезно. К обострившемуся процессу костного туберкулеза прибавилась неизлечимая болезнь почек. Умерла Леся Украинка 1 августа 1913 в грузинском городке Сурами. Похоронена на Байковом кладбище в Киеве.
Библиография

УКР.
1893 - Збірка поезій На крилах пісень
До збірки увійшли:
1880 - Надія
1890 - Сontra spem spero!
1890 - Тиша морська
__________________________________
1899 - Збірка поезій Думи і мрії
До збірки увійшли:
1895 - Давня весна
1895 - «І все-таки до тебе думка лине...»
1896 - Fiat nox!
1897 - «Як дитиною, бувало...»
1897 - Мрії
«Стояла я і слухала весну...»
«Хотіла б я піснею стати...»
___________________________________
1902 - Збірка Поезій Відгуки
До збірки увійшли:
1900 - «Ви щасливі, пречистії зорі...»
1901 - Трагедія
___________________________________

Поза збірками:
«Вишеньки»
«Slavus - sclavus»
1893 - Поема Давня казка
1896 - Драма «Блакитна троянда»
1899 - «Як я люблю оці години праці...»
1900 - «Все, все покинуть, до тебе полинуть...»
1900 - «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...»
1901 - Драматична поема " Одержима"
1901 - «Уста говорять:«Він на віки згинув!»...»
1903 - Дим
1904 - «І ти колись боролась, мов Ізраїль...»
1904 - Напис в руїні
1905 - В катакомбах

1907 - Драматична поема «Кассандра»
1908 - Хвиля
1910 - Драматична поема Бояриня
1910 - Драматична поема Руфін і Прісцілла
1911 - Поема «Віла-Посестра»
1911 - Драма-феєрія "Лісова пісня"
1912 - Драматична поема «Камінний господар»
1913 - Драматична поема"Оргія"

РУС.
1893 - Сборник стихов «На крыльях песен»
В сборник вошли:
1880 - Надежда
1890 - Сontra spem spero!
1890 - Тишина морская
__________________________________
1899 - Сборник стихов «Думы и мечты»
В сборник вошли:
1895 - Давняя весна
1895 - «И все-таки к тебе мысль несется ...»
1896 - Fiat nox!
1897 - «Как ребенком, бывало ...»
1897 - Мечты «Стояла я и слушала весну ...»
«Хотела бы я песней стать ...»
___________________________________
1902 - сборник стихов «Отзывы»
В сборник вошли:
1900 - «Вы счастливы, пречистии звезды ...»
1901 - Трагедия
___________________________________
Вне сборников:
«Вишенки»
«Slavus - sclavus»
1893 - Поэма «Старая сказка»
1896 - Драма «Голубая роза»
1899 - «Как я люблю эти часы труда ...»
1900 - «Все, все покинут, к тебе полетят ...»
1900 - «Хотела бы я тебя, как плющ, обнять ...»
1901 - Драматическая поэма «Одержимая
1901 - «Уста говорят:« Он на века погиб! "...»
1903 - Дым
1904 - «И ты когда-то боролась, как Израиль ...»
1904 - Надпись в руинах
1905 - В катакомбах
1907 - Драматическая поэма «Кассандра»
1908 - Волна
1910 - Драматическая поэма «Боярыня»
1910 - Драматическая поэма «Руфин и Присцилла
1911 - Поэма «Вила-сестры»
1911 - Драма-феерия «Лесная песня»
1912 - Драматическая поэма «Каменный хозяин»
1913 - Драматическая поема «Оргия»
Титулы, награды и премии

УКР.
Премія імені Лесі Українки
-Постановою Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1970 р. N 372 «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки» була заснована літературна премія імені Лесі Українки за кращий твір для дітей. Премія присуджувалася щорічно починаючи з 1972 року «за глибокоідейні та високохудожні твори для дітей, які сприяють комуністичному вихованню підростаючого покоління і здобули широке громадське визнання».
-2004 року встановлена «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», яка «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання».

РУС.
Премия имени Леси Украинки
-Постановлением Центрального Комитета КП Украины и Совета Министров УССР от 17 июля 1970 N 372 «О праздновании 100-летия со дня рождения Леси Украинский» была учреждена литературная премия имени Леси Украинский за лучшее произведение для детей.

Премия присуждалась ежегодно начиная с 1972 года «за глибокоидейни и высокохудожественные произведения для детей, способствуют коммунистическому воспитанию подрастающего поколения и получили широкое общественное признание».
-2004 Года установлена ​​«Премия Кабинета Министров Украины имени Леси Украинский за литературно-художественные произведения для детей и юношества», которая «присуждается ежегодно за произведения, которые способствуют воспитанию подрастающего поколения в духе национальной гордости, духовного единства украинского общества и и получили широкое общественное признание» .
Экранизации

1981 - Лесная песня. Мавка.
1985 - Искушение Дон-Жуана - снят по драме «Каменный хозяин»Найвідоміші

УКР.
екранізації її творів:
«Лісова пісня» (1961)
В.Івченка та «Лісова пісня. Мавка» (1980)
Ю.Іллєнка, «Спокуса Дон Жуана» (1985)
В.Левіна,телевізійна вистава «Оргія» (1991).

Композитор М.А.Скорульський у 1936 році написав балет "Лісова пісня" за однойменною драмою-феєрією Лесі Українки. Прем'єра балету відбулася у 1946 році в Київському театрі опери та балету УРСР імені Тараса Шевченка. З 1958 року балет "Лісова пісня" йде у постановці балетмейстера В.Вронського. Харківським театром "P.S." було випущено виставу «Монологи. Вечір Слова», поетична вистава за поезіями Лесі Українки (режисер: С. В. Пасічник). Харківським театром імені Тараса Шевченка було випущено виставу «Адвокат Мартіан» (режисер: С. В. Пасічник).

РУС.
экранизации ее произведений:
«Лесная песня» (1961)
В.Ивченко и «Лесная песня. Нимфа »(1980)
Ю.Ильенко, «Искушение Дон Жуана» (1985)
В.Левин, телевизионное представление «Оргия» (1991)

.Композитор М.А.Скорульський в 1936 году написал балет "Лесная песня" по одноименной драме-феерии Леси Украинский.

Премьера балета состоялась в 1946 году в Киевском театре оперы и балета УССР имени Тараса Шевченко. С 1958 года балет "Лесная песня" идет в постановке балетмейстера В.Вронського. Харьковским театром "P.S." было выпущено спектакль «Монологи. Вечер Слова », поэтический спектакль по стихотворениям Леси Украинский (режиссер: С. В. Пасечник). Харьковским театром имени Тараса Шевченко было выпущено спектакль «Адвокат Мартиан» (режиссер: С. В. Пасечник).
Интересные факты

УКР.
Музеї, пам'ятники і пам'ятні дошки

Музей Лесі Українки у Києві
Музей Лесі Українки у Колодяжному
Лесі Українки у Новограді-Волинському
Музей Лесі Українки у Сурамі
Музей родини Косачів
Музей Лесі Українки у Ялті

Пам'ятники Лесі Українки встановлено у Луцьку, Телаві, Балаклаві, а також:
Пам'ятник Лесі Українці у Києві
Пам'ятник Лесі Українці у Торонто

Паркова скульптура Лесі Українці встановлена на території МАУП в м. Київ.

Пам'ятні дошки встановлені:
Меморіальна дошка Лесі Українці в Берліні

На честь письменниці названі:
* Бульвар - у Києві.
* Вулиці - у Луцьку, Москві, Тбілісі, Батумі, Іркутську, Мінську, Ялті, Сімферополі, Євпаторії, Ковелі, Львові, Прип'яті, Чернівцях, Горлівці.
* Волинський національний університет - у Луцьку.
* Театри (у Києві - Національний академічний театр російської драми ; в Дніпродзержинську - музично-драматичний театр)
* У Балаклаві є пам'ятник Лесі Українці.
* Також пам'ятник Лесі Українці встановлений в Торонто.
* Портрет Лесі Українки поміщений на купюру номіналом в 200 гривень.

РУС.

В честь писательницы названы:
* Бульвар — в Киеве.
* Улицы — в Луцке, Москве, Тбилиси, Батуми, Иркутске, Минске, Ялте, Симферополе, Евпатории, Ковеле, Львове, Припяти, Черновцах, Горловке.
* Волынский национальный университет — в Луцке.
* Театры (в Киеве — Национальный академический театр русской драмы; в Днепродзержинске — музыкально-драматический театр)
* На Украине существует четыре музея Леси Украинки: в Киеве, Ялте, Новограде-Волынском и Колодяжном (на Волыни)
* В Балаклаве есть памятник Лесе Украинке.
* Также памятник Лесе Украинке установлен в Торонто.
* Портрет Леси Украинки помещён на купюру достоинством в 200 гривен.
Ссылки

Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки http://www.livelib.ru/go/http%3A/%252Fwww.l-ukrainka.name/
Леся Украинка@Википедия http://www.livelib.ru/go/http%3A/%252Fru.wikipedia.org/wiki/%25D0%259B%25D0%25B5%25D1%2581%25D1%258F_%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B0
Твори Лесі Українки на аудіобібліотеці litplayer http://www.livelib.ru/go/http%3A/%252Fwww.litplayer.com.ua/authors/ukrainka
Родовід Лесі Українки http://www.livelib.ru/go/http%3A/%252Fuk.rodovid.org/wk/%25D0%2597%25D0%25B0%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%2581%3A252270