стоптаних черевиках.

ТРЕТІЙ: Він курить дешевий смердючий тютюн.

ХОР I: Бо всі ті місця,

Де він хліб заробляє,

Давно спорожніли.

ХОР II: І потяг швидкий поминає той закуток.

ВСІ: Добре нам,

ПАНІ ІЛЛЬ: Кому доля ласкава

ВСІ: Все це змінила.

ЖІНКИ: Одяг зручний облягає тепер нам тіло струнке.

СИН: Спортивну машину провадить юнак.

ЧОЛОВІКИ: А купець лімузину.

ДОНЬКА: Дівча біжить за м’ячем по червоному полі.

ЛІКАР: У новій, зеленій кахльованій залі

Оперує лікар веселий.

ВСІ: Пахне вечеря

В домівках. Люди вдоволені. Взуті.

Кожний попахкує краще зілля.

ВЧИТЕЛЬ: Радо навчаються всі до науки охочі.

ДРУГИЙ: Скарби накопичують пильні

Меткі фабриканти.

ВСІ: Рембрандт на Рубенсі.

МАЛЯР: Щедро годує мистецтво

Мистця.

ПАРОХ: Великдень, Різдво, чи свята

Зелені,

Вірних повна — повнісенька церква.

ВСІ: Потяг швидкий,

Величний гінець,

Що по рейках залізних

Єднає містечко з містечком, Знов зупиняється в нас.

Зліва надходить КОНДУКТОР.

КОНДУКТОР: Ґюллен!

НАЧАЛЬНИК СТАНЦІЇ: Швидкий потяг Ґюллен—Рим, прошу сідати. Сальонові вагони спереду.

З глибини між двома хорами з’являється КЛЕР ЦАХАНАСЯН у своїй носильниці, в супроводі почту непорушна, наче стародавній кам’яний ідол.

БУРҐОМІСТЕР: Відїздить

ВСІ: Доброчинниця наша

ДОНЬКА: Що дала нам багатство і щастя.

ВСІ: 3 почтом шляхетним своїм відїздить!

КЛЕР ЦАХАНАСЯН зникає праворуч. За нею служники через усею сцену проносять домовину.

БУРҐОМІСТЕР: Хай їде здорова й щаслива.

ВСІ: Скарб дорогий довірений їй забирає з собою.

НАЧАЛЬНИК СТАНЦІЇ: Потяг рушає!

ВСІ: Хай береже нас

ПАРОХ: Господь

ВСІ: В непевні облудні часи

БУРҐОМІСТЕР: Хай береже

ВСІ: Святі гаразди

Мир нам

І волю

Хай ніч нас мине

Ніколи нехай не затьмарить нам міста

Що на ново виросло пишне й чудове

Щоб ми в ньому вічно втішалися щастям.