Litvek - онлайн библиотека >> Ольга Шевчук >> Языкознание >> Проблема двомовності в Україні >> страница 3
гуманних міркувань ми не маємо права відмахуватися від них і не бачити за ними проблем мільйонів людей, їх інакшого, у чомусь, можливо, збідненого, але для багатьох актуального і, можливо, єдиного світу. У суржиках українська мова, попри те, що вона не є такою далекою від російської, теж приховано існує, хоч багатьом і, можливо, справедливо, здається, що лише животіє” [Возняк 1998, с. 160–161]. Суржикомовній людині позбавитися російськомовного елемента дуже важко, адже для цього треба принаймні перебудувати свій звичний мовний світ й увійти в інший, а це завжди болісно для індивідуальної психологічної екзистенції, тому що змінити власний мовний світ — це самому до певної міри змінитися. Миттєве виправлення мовного світу можливе в осіб з розвинутими лінгвістичними здібностями, у тих, хто володіє ментальною гнучкістю, а також неабияким філологічним даром. Але такі особи на становлять більшості, а тому, і на цьому треба наголосити, лінгводидактичні принципи викорінення суржикової мови повинні бути якомога коректнішими.

Отже, ситуація двомовності є надзвичайно нестабільною як у мовному, так і в культурно-політичному аспектах. Як наслідок — виникає явище суржику та напівмовності, тобто ми маємо справу з мовною некомпетентністю мільйонів українців, які потрапили в залежність від історичних реалій. Ці мовленнєві процеси стають надзвичайно “небезпечними”, коли вони починають проникати мову, спричиняючи інтерференцію всіх рівнів, що носіями мови сприймається як норма.


ЛІТЕРАТУРА:


1. Ажнюк 1999: Ажнюк Б. Мовна єдність нації. — К., 1999. — 421 с.

2. Андрусів 1995: Андрусів С. Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця // Сучасність. — 1995. — № 7 — 8. — С. 150–159.

3. Бурячок 1998: Бурячок Г. “Просвіта”: історія та сучасність (1868–1898). — К., 1998. — 308 с.

4. Возняк 1992: Возняк Т. Відродження івриту та української. Онтологічні підстави та наслідки // Сучасність. — 1992. — № 8. — С. 107–112.

5. Возняк 1998: Возняк Т. Тексти і переклади. — Харків,1998. — 345 с.

6. Енциклопедія етнодержавознавства 2000: Енциклопедія етнодержавознавства / Ю. І.Римаренко, В. Г.Черенець та ін..; за ред. Ю. І.Римаренка. — К., 2000. — Ч. 1. — Кн.2. — 522 с.

7. Іванишин, Радевич‑Винницький 1994: Іванишин В., Радевич‑Винницький Я. Мова і нація. — Дрогобич,1994. — 384 с.

8. Каращук 2000: Каращук Г. Амбівалентність і білінгвізм українсько-польського пограниччя (на прикладі Волині) // Державність української мови і мовний досвід світу: Матеріали міжнародної конференції. — К., 2000 — С. 23–38.

9. Масенко 1999: Масенко Л. Т. Мова і політика. — К., 1999. — 100 с.

Мечковская 1996: Мечковская Н. Б. Социальная лингвистика. — М., 1996. — 247 с.

11. Труб 2000: Труб В. Явище “суржику” як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство. — 2000. - № 1. — С. 46–58.

12. Titone 1991: Titone R. Language contact and cod-switching in the bilingual personality // Languages in Contact and Contrast. Essays in Contact linguistics. — Berlin, New York, 1991. — P. 446–464.


Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.16 — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2007. — 240 с.


Вісник містить матеріали березневої наукової конференції НТШ-Донбас 2007 року. Доповіді і повідомлення стосуються проблем мовознавства. Секція конференції працювала у Донецьку та Слов’янську.