Litvek - онлайн библиотека >> Сборник >> Песенная поэзия >> Орбита, выпуск №13

ОРБІТА, ОРБИТА

Пісенник, Песенник

13


КИЇВ «МУЗИЧНА УКРАЇНА» 1984

© Видавництво «Музична Україна», 1984


БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРІГ, «БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРІГ»

Музика І. Карабиця, Музыка И. Карабица

Слова А. Демиденка, Слова А. Демиденко


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 1
Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 2
Збудував батько дім вікнами до тепла.
Засівав батько хліб веснами для добра.
А як впав у знесиллі він під тополиною,
То душею обняв землю ту, що назвав Батьківщиною!
Приспів:
Отим усім, повік святим,
Що зветься батьківським порогом,
З його ожин, з його стежин
Між люди йди, моя дорого. (2)
Мене мудрим зростив щедрий твій колосок.
Я навчавсь чистоти в зір твоїх і річок.
Причащався твоєю я ніжністю й силою,
І пишавсь над усе я завжди у житті Батьківщиною!
Приспів.
Дітям я заповім та й на вічні літа:
Відчиня на землі двері всі доброта.
Починається світ не межею-зерниною,
А людина живе лиш тоді, як вона з Батьківщиною!
Приспів.

«ПІСНЯ ПРО МАТІР», ПІСНЯ ПРО МАТІР

Музика І. Поклада, Слова Б. Олійника

Музыка И. Поклада, Слова Б. Олейника


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 3
Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 4
Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небесах,
Даленієш, як за віями сльоза.
Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом,
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком,
Сива ластівко,
Сиве сонечко.
Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.
Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею
Світанковою,
Дивом-казкою,
Юним соняхом,
Сива ластівко,
Сиве сонечко...

«КРЫША ДОМА ТВОЕГО», КРЫША ДОМА ТВОЕГО

Музика Ю. Антонова, Слова М. Пляцковського

Музыка Ю. Антонова, Слова М. Пляцковского


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 5
Мы все спешим за чудесами,
Но нет чудесней ничего,
Чем та земля под небесами,
Где крыша дома твоего. (2)
И если вдруг тебе взгрустнется,
То грусть не значит ничего,
Когда ты знаешь, что под солнцем
Есть крыша дома твоего. (2)
Вмиг огорчения любые
Исчезнут все до одного,
Лишь вспомнишь звезды голубые
Над крышей дома своего. (2)
Мир полон радости и счастья,
Но край родной милей всего.
И так прекрасно возвращаться
Под крышу дома своего. (2)

ЗА ЛІТАМИ, «ЗА ЛІТАМИ»

Музика О. Білаша, Музыка А. Билаша

Слова Д. Павличка, Слова Д. Павличко


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 6
Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 7
Розплелись, розсипались, розпались,
Неначе коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
З птицями на білій крутогорі
Горобину пробуєм гірку.
Може б нам полинути у вирій —
За літами молодості вслід.
Чом же крила в позолоті щирій
Важко піднімати на політ?
Я тобі зимові дні сріблясті
Заплету в сивіючу косу,
Тільки зорі, викупані в щасті,
З моря я назад не принесу.

«ЯК ТЕБЕ ЗНАЙТИ» , ЯК ТЕБЕ ЗНАЙТИ

Музика О. Зуєва, Слова І. Бердника

Музыка А. Зуева, Слова И. Бердника


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 8
Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 9
Білим цвітом, білим цвітом
Розлилась весна.
Загубилась в тому цвіті
Квітонька одна.
Розлилися бережечки,
Де ходила ти.
Квітко моя, зірко моя, (Двічі)
Як тебе знайти?
Я піду в луги шовкові,
В трави голубі,
Серце, сповнене любові,
Понесу тобі.
Облітають, облітають
Весняні сади...
Квітко моя, зірко моя, (Двічі)
Як тебе знайти?
Хай тумани, хай морози
На мою біду,
У надії і тривозі
Я до тебе йду.
Хай літа пливуть, як води,
Як луна в гаю,
Хто шукає, той знаходить (Двічі)
Доленьку свою.

«Я ПРОШУ ТВОЕЙ РУКИ», Я ПРОШУ ТВОЕЙ РУКИ

Музика О. Екімяна, Слова М. Рябініна

Музыка А. Экимяна, Слова М. Рябинина


Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 10
Орбита, выпуск №13. Иллюстрация № 11
Одинокая березка
Приуныла под дождем,
И ее коснулась осень
Золотым своим крылом.
На свиданья аккуратно
Мы приходим, а потом...
А потом идем обратно— (2 раза)
Ты в свой дом и я в свой дом.
Припев:
Я прошу твоей руки... (4)
Так у нас проходят встречи
Без особых новостей...
А друзья играют свадьбы —
Мы опять среди гостей.
Всех к застолью приглашают
И невеста, и жених...
Что же нам с тобой мешает (2 раза)
Быть похожими на них?
Припев.
Отзвучали чьи-то свадьбы —
Счастья им от всей души.
А вот мы пока не можем
С нашей свадьбою решить.
Что начертано судьбою,