зрозуміло, відносили до молодшої з двох дам; тепер легко пояснити й ту розмову з трьома джентльменами, яких я зустрів, вийшовши з Толботового готелю, а так само і їхнє посилання на Нінон де Ланкло. Я не мав нагоди побачити мадам Лаланд ізблизька, при денному світлі, а на її музичному soiree^[27] я не зміг з'ясувати її вік через дурну свою відмову скористатися окулярами. Коли просили «мадам Лаланд» заспівати, це стосувалося до молодшої дами; вона ж і підійшла до рояля ― а моя прапрабабуся, аби й далі тримати мене в омані, підвелася одночасно з нею і разом із нею пішла до великої вітальні. На той випадок, коли б я захотів провести її туди, вона збиралась порадити мені лишатися, де я був; але моя власна обачливість позбавила її цього клопоту. Арії, що так мене захопили й ще дужче переконали в молодості моєї коханої, виконувала мадам Стефані Лаланд. Лорнета мені подаровано як пікантного ключика до всієї містифікації ― аби ефектніше допекти. А ще це дало їй привід вичитати мені за кокетування, і то ж те напучування так на мене подіяло. Не варто, либонь, пояснювати додатково, що скельця, якими користувалася старенька, вона замінила на пару інших, більш підходящих для мого віку. І вони й справді якнайкраще мені підійшли.

Священик, що нібито поєднав нас фатальним шлюбом, був ніякий не священик, а Толботів ліпший приятель. Зате він чудово правував кіньми й, змінивши свою сутану на візницького плаща, повіз «щасливе подружжя» геть із міста. Толбот сидів поруч нього. Тож обидва поганці були присутні при розв'язці: підглядаючи в прочинене вікно кімнатчини, вони тішилися denouement^[28] моєї драми. Доведеться, либонь, викликати обох на дуель.

Я так-таки й не став чоловіком своєї прапрабабусі, що невимовно мене радує, але все ж я став чоловіком мадам Лаланд ― мадам Стефані Лаланд, за яку мене посватала моя добра стара родичка, зробивши мене до того ж єдиним спадкоємцем по своїй смерті ― якщо тільки вона коли-небудь помре. На завершення додам: я назавше покінчив з billets doux^[29] й ніде не буваю без окулярів.

___________________________

Примітки

Автор «Хронік» ― французький історик і поет Жан Фруассар (бл. 1337 ― бл. 1400).

«Не знаєте їі, то хто ж вас знає?» ― трохи змінений рядок з поеми Джона Мільтона «Втрачений рай».

Антарес ― зірка в сузір'ї Скорпіона, велика й червона.

Ланкло Нінон (1615-1705) ― французька куртизанка, що майже до скону зберігала чар і привабливість.

«Капулетті» та «Сомнамбула» ― опери Вінченцо Белліні (1801-1835).

Сан-Карло ― оперний театр у Неаполі, один з найбільших у Європі XІX ст.

Малібран Марія Фемція (1808-1836) ― уславлена французька співачка.

1

proviso ― умовах (латин.)

(обратно)

2

fanatico ― фанатика (іт.)

(обратно)

3

elite ― Еліту, цвіт (фр.)

(обратно)

4

prima donna ― примадонну (іт.)

(обратно)

5

beau ideal ― прекрасний ідеал (фр.)

(обратно)

6

tournure ― постава (фр.)

(обратно)

7

gaze aerienne ― повітряного газу (фр.)

(обратно)

8

ventum textilem ― повітряну тканину (латин.)

(обратно)

9

aigrette ― кільцем, пучком (фр.)

(обратно)

10

nonchalance ― незворушністю (фр.)

(обратно)

11

Геть, геть Нінон, Нінон, Нінон ―

Геть, геть Нінон де Ланкло! (Фр.)

(обратно)

12

contree ― країни (фр.)

(обратно)

13

etudier ― вивчити (фр.)

(обратно)

14

helas! ― гай-гай! (Фр.)

(обратно)

15

outre ― викличним (фр.)

(обратно)

16

naivete ― наївністю (фр.)

(обратно)

17

levee ― прийом (фр.)

(обратно)

18

«Sul mio sasso» ― «Над кручею моєю» (іт.)

(обратно)

19

Ах, не сягнути розуму людському

До радості, що нею повна я! (іт.)

(обратно)

20

mon cher ami ― дорогий мій друже (фр.)

(обратно)

21

Eh bien! mon ami ― Отож, мій друже (фр.)

(обратно)

22

empressement ― квапливістю (фр.)

(обратно)

23

la belle France ― прекрасну Францію (фр.)

(обратно)

24

stupide Amerique ― дурнувату Америку (фр.)

(обратно)

25

quasi ― майже (фр.)

(обратно)

26

un peu passees ― трохи злинялих (фр.)

(обратно)

27

soiree ― вечорі (фр.)

(обратно)

28

denouement ― розв'язкою (фр.)

(обратно)

29

billets doux ― любовними листами (фр.)

(обратно)