не повірив. Проте незнайомець був вельми переконливий в своїх

аргументах, і Бернес прийняв єдино вірне рішення – того ж вечора пішов до міліції. Йому

виділили чотири оперпрацівників, яким було наказано позмінно охороняти актора скрізь, де б він

не з’являвся. А в якості ще одного охоронця прикріпили майстра спорту з самбо.

Дні з 26 жовтня по 1 листопада 1958 року можна сміливо назвати одними з найдраматичніших в

житті Марка Бернеса – він обмежив до мінімуму свої виходи з дому і всі свої дії погоджував з

охороною. Проте вбивця в ті дні так і не появився. Не прийшов він і в подальшому, хоча чекали

його впродовж двох тижнів.

Що трапилося з Лихим, напевно не відомо. За однією з версій, дорогою до Москви він потрапив до

рук міліції, спробував втекти і був застрелений.

Після цього безпрецедентного випадку Марк Бернес більше ніколи не грав в кіно злочинців.

ІНШОМУ Б НЕ СКАЗАВ, зі спогадів О. Каплера «Сеча у мене на диво прозора»

Ми йшли коридором «Ленфільму». ... Назустріч раз по раз траплялися знайомі.

– Привіт! Як справи?

– Як життя?

– Як здоров’я?

Після кожного такого вітання ми з Бернесом переглядалися. Справа у тому, що не далі як вранці

Бернес виголосив за сніданком обурену промову з приводу звичних життєвих нісенітниць.

Наприклад, про щось запитують, але нікому і в голову не приходить дочекатися відповіді.

– Привіт, Бернес, як здоров’я? – зупинив Марка товстий адміністратор з вогненно-рудою

чуприною.

– ...Мені зробили аналіз сечі, і ви собі навіть не можете уявити, яка вона. Це просто

неправдоподібно, без жартів, ви собі не можете уявити, яка у мене сеча.

Адміністратор спробував зробити рух у напрямку до павільйону, але Марк міцно тримав його

гудзик:

– Лікар сказав, що він ніколи в житті не бачив такої сечі. Навіть хотів зробити повторний аналіз.

Просто фантастична питома вага. Колір, можете собі уявити, солом’яно-жовтий.

Адміністратор розумів, що його розігрують, але у Бернеса був абсолютно серйозний вигляд, говорив він з таким захопленням, що перервати не було ніякої можливості. Спробував було

адміністратор непомітно вивільнятися, однак Бернес, не відпускаючи гудзик, притиснувся до

нього і, мовби повідомляючи якусь таємницю, зашепотів:

– Можу вам ще сказати довірливо: сеча у мене на рідкість прозора.

Тут адміністратор з певною підозрою глянув на Марка – а може, тут ніякий розиграш, просто

Бернес заговорюється?

– І врахуйте, – продовжував шепотіти Марк, – я це кажу лише вам, тому що вас цікавить моє

здоров’я. Іншому я ніколи б цього не сказав...

АПОЛОГЕТ ЗЛОДІЙСЬКОЇ РОМАНТИКИ, з статті Г. Свиридова в газеті «Правда» в 1958 р.

Платівки, записані ним, поширені мільйонними тиражами, були і є зразком вульгарності, підміни

природного співу смутною говіркою чи багатозначним шепотінням. Цьому артистові ми багато в

чому зобов’язані воскресінням огидних традицій «злодійської романтики» – від куплетів

«Шаланди, переповнені кефалі» до слізної пісеньки рецидивіста Вогника з кінофільму «Нічний

патруль».

Чому ж до виконання естрадних пісень у нас все частіше залучають безголосих акторів кіно і

драми, котрі відроджують до того ж вульгарну манеру ресторанного співу?

ВІН ЛЮБИВ ТЕБЕ, ЖИТТЯ, з реквієму Є. Євтушенка М. Бернесу

Вновь, пластинка, кружись,

Настоящее прошлым наполни.

Он любил тебя, жизнь.

Ты люби его тоже и помни.

ЗАДАВИВ ДАЇШНИКА, бувальщина

Того дня М. Бернес неспішно їхав власним авто у бік Ільїнських воріт. Несподівано із-за магазину

«М’ясо» вибіг інспектор ДАІ і наказав зупинитися:

– Прошу водійське посвідчення.

– Будь ласка. А чим я завинив?

– Ще питає! На червоне світло проїхав і ще питає. Ти дурня не клей. Водійське посвідчення я

вилучаю. Машину он туди, в двір, постав і додому на своїх двох...

Автоінспектор був явно напідпитку. І найголовніше – з свого укриття ніяк не міг бачити, на який

сигнал світлофора рухався актор.

Бернес відразу ж зателефонував приятелеві – полковникові ДАІ. Поскаржився на беззаконня його

співробітників.

Той заспокоїв, мовляв, за добу-другу сам привезе документи йому додому.

Однак вже наступного дня співакові подзвонили друзі:

– Ти уже газети читав?

– Ні, а що сталося?

– У «Комсомолці» написано, що ти порушив правила руху, збив даїшника і втік з місця події.

...Згодом на «Мосфільмі» відбулися партійні збори, на яких режисери, актори, освітлювачі

засудили хуліганський вчинок товариша Бернеса.