і ніколи не поривали з

Вітчизною, часто залишаються на рідній землі маловідомими і ще менш поцінованими.

Прізвище Тимошенко українським громадянам добре відоме. Нині воно асоціюється з політичною

діячкою, а люди старшого віку можуть згадати знаменитого свого часу радянського маршала.

Проте інші Тимошенки зробили вагоміший внесок в українську історію та побудову світової

цивілізації.

...Формально предметом наукових зацікавлень Степана Тимошенка була механіка. ...Але це тільки

формально. Реально ж ішлося про фундаментальні дослідження нової, штучної, інженерно

створеної дійсності, яка бурхливо заміщувала собою природне довкілля межі ХІХ-ХХ століть.

Різноформений металевий прокат, який ставав основою велетенських конструкцій, механізми, що

складалися з величезної кількості деталей, поєднання різних матеріалів в єдину цілісність – усе це

вимагало вивчення за допомогою точної науки, бо ж інженери ХІХ століття більшість своїх

новацій здійснювали, як то кажуть, на око, на основі інтуїції (теж важлива річ, якщо вона

ґрунтується на досвіді, але...).

Аби знати всі наукові новинки з опору матеріалів, Степан Прокопович, який уже добре володів

французькою та німецькою мовами, спеціально вивчає англійську (скільки сучасних інженерів

може похвалитися таким знанням західних мов?); перекладає фундаментальні праці німецьких і

французьких механіків. До початку Першої світової війни він здійснює дослідження і виводить

формули, які широко застосовуються у будівництві та конструюванні механізмів.

В Америці ...розробки і формули Тимошенка використовувалися скрізь – від спорудження

хмарочосів і мостів до будівництва літаків і ракет.

Він був ...людиною, яка стояла понад політикою, в тому сенсі, що його діяльність як інженера, як

вченого, як педагога була спрямована на благо всього людства, а написані ним підручники

перекладалися мовами всіх передових націй світу. Саме тому під час хрущовської «відлиги» йому

було дозволено в’їзд до Радянської України, бо ж без Степана Тимошенка та його розробок

викладати механіку ставало проблематично, проте чиновництво зробило все, щоб у свідомості

науковців він підпадав під поняття «російський інженер».

Чи усвідомлюють вповні навіть науковці внесок Степана Тимошенка у сучасну цивілізацію?

ЗМІЦНЕННЯ... ОСЛАБЛЕНЯМ, з розвідки О. Богороша «Зірка із сузір’я Тимошенка»

Під час хрущовської «відлиги» до України приїхав найбільший у світі фахівець із механіки Степан

Тимошенко. Він хотів відвідати КПІ, в якому колись розпочинав свою наукову діяльність. На той

час це був уславлений учений, буквально бог усіх механіків світу. Степанові Прокоповичу

влаштували теплий прийом у КПІ. Після офіційних промов він попрохав показати йому

лабораторію механіки. Тут Тимошенко тільки й вимовив: «Та це ж випробувальний прес, на якому

я працював іще студентом!».

Але ж відтоді, як він переїхав до США, минуло півстоліття...

Як бачимо, і за радянських часів із оновленням устаткування у вузах, як, утім, і в академії, справи

складалися не на вищому рівні. Вражає інше – те, що при цьому дух науки у країні не помер.

...Про небезпечні вібрації, здатні зруйнувати міст, якщо по ньому крокуватиме в ногу рота

солдатів, знали ще в часи Середньовіччя. Про те, як боротися з вібраціями сучасних мостів,

пояснив інженерам Степан Тимошенко. Він буквально приголомшив американських

мостобудівників, коли пояснив їм причину катастрофи, що сталася з Токомським мостом.

Найбільше їх уразило те, що український учений приборкав явище флатера не з допомогою

зміцнення, а з допомогою... ослаблення конструкцій моста.

УРВАВСЯ ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ, з статті Ю. Іванова «Про двох Тимошенків і одного

Сікорського»

Я про Степана Прокоповича Тимошенка науково-популярний фільм робив і перед цим також

нічого не знав, як багато хто. Степан Прокопович до революції такий підручник з опору матеріалів

створив, що за ним усі інженери безлічі країн кількох поколінь училися. Зокрема і за радянської

влади не могли без цього підручника готувати інженерів. Всі знали підручник С. П. Тимошенка,

але ніхто нічого не знав про самого автора. Таємниця.

А в цей час Степан Прокопович Тимошенко, котрий уникнув вірної загибелі (ЧК), піднімав

науково-американську інженерію. Робив технічну цивілізацію світу такою, якою ми її знаємо

зараз. Він був видатним фахівцем з проблем міцності. Пам’ять про нього на батьківщині виявилася

слабшою.

...Скаржимося, що слабо знають у світі Україну. І будуть слабо знати, якщо ми самі не пізнаємо

своїх справжніх героїв і геніїв. І не навчимося правильно і справедливо називати свої власні

вулиці та площі. Ні в місті, ні в районі КПІ немає вулиці Степана Тимошенка. А є якась

«Машинобудівна». Хочете, щоб гості столиці знали – куди вони прилітають? Назвіть повітряні

ворота України «аеропортом Ігоря Сікорського». Його ж весь світ поважає.

Ходимо побитим вуличним асфальтом, спускаємося в підземні переходи, забиті жебраками і

барахлом, йдемо вулицями вздовж брудненьких стін наших коробок і скаржимося, що урвався

зв’язок поколінь. А ви гляньте у небо. І подумайте – чому не можемо злетіти? І знайти

підіймальну силу. Як вони.