- 1
- 2
ПЕТРОВ Осип Панасович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Оперний співак. Перший на теренах Російської імперії виконавець партії Івана Сусаніна (1832).
З купецької родини.
Народився 2 (14) листопада 1805 р. в м. Єлизаветграді Російської імперії (нині – м. Кіровоград, адміністративний центр однойменної області України).
Помер 27 лютого (11 березня) 1878 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-
Петербург РФ). Похований на Смоленському цвинтарі. На хресті були викарбувані слова
невідомого поета: «Мир праху твоєму, великий, славный гений,/ Спокойным сном ты навсегда
почил./ И нам ты за минуты наслаждений/ Навеки будь, как и при жизни мил».
Спеціальної освіти не мав. Брав уроки вокалу у Ф. Даль-Оккі, К. Кавоса, І. Рупіна (1830-1834).
Виступав на сцені Санкт-Петербурзького придворного театру (1830-1878).
Дебютував на єлизаветградській сцені у п’єсі «Козак-віршувальник» на музику К. Кавоси (1826).
Виконував ведучі партії в операх «Наталка-Полтавка», «Роберт-Диявол», «Іван Сусанін»,
«Аскольдова могила», «Туга за батьківщиною», «Пан Твардовський» і «Сон на яву», «Русалка»,
«Руслан і Людмила», «Борис Годунов», «Кам’яний гість», «Псковитянка», «Маковеї».
Всього наш земляк взяв участь в 130 (!) операх: показник, безумовно, достойний «Книги рекордів
Гінесса».
На сцені він не з’явився лише одного разу – у зв’язку з раптовою смертю сина.
Пам’ять про нашого земляка увічнив художник С. Худояров (Федоров), який написав його
портрет.
Серед друзів та близьких знайомих П. – Т. Шевченко, М. Глинка, І. Тургенєв, М. Щепкін, І.
Сорокін, В. Самойлов, І. Сосницький, Я. Брянський, Ф. Ліст, О. Струговщиков, К. Брюллов, Н.
Кукольник, В. Одоєвський, В. Бєлінський, о. Даргомижський та ін.
***
АБИ МУЗИКА НЕ ЗАВАЖАЛА,
з творчого кредо О. Петрова
Головне в опері – щоб музика не заважала.
БУВ У ЗАХВАТІ, зі спогадів О. Петрова
Я був у захваті від її (Зонтаг Г. – авт.) співу. До цих пір я нічого подібного не чув і навіть не
розумів, до якої досконалості може дійти людський голос. Отже, першими художніми враженнями
я зобов’язаний М. С. Щепкіну і пані Зонтаг.
...Спосіб мого життя був дуже скромний. Знайомств у мене було небагато. Зазвичай я сидів удома, співав гамми щодня, розучував ролі і їздив до театру.
СМЕРТЬ ЧАТУЄ НЕПОДАЛІК, з партії І. Сусаніна у виконанні О. Петрова
Чуют правду!
Смерть близка!
Мне не страшна она.
Свой долг исполнил я
Прими мой прах, мать земля.
Ты взойдеш, моя зоря!
Над миром свет прольешь,
Последний раз взойдешь,
Лучом приветным горя.
Господь, в нужде моей
Ты не оставь меня!
Горька моя судьба!
Тяжка моя печаль!
Закралась в грудь тоска
Легла на сердце скорбь...
Мне тяжко умирать,
Но долг мой чист и свят.
Мой час настал!
Мой смертный час!
Дай силы мне,
Родная мать моя земля!
В последний раз дай силы мне.
Мой час настал!
Прими мой прах, земля!
ГАРНИЙ, ЯК І КОЛИСЬ, з «Щоденника» Т. Шевченка
12 квітня 1858
Увечері в цирку-театрі слухав оперу «Життя за царя». Геніальний твір! Безсмертний М. І. Глинка.
Петров у ролі Сусаніна – гарний, як і колись. І Леонова в ролі Вані – гарна, але далеко їй до
Петрової, яку я чув у 1845 році.
«УКРАЇНСЬКІСТЬ» ЗМУСИЛИ ВИПРАВЛЯТИ, з статті І. Терентєвича «О. О. Петров»
З перших кроків своєї сценічної діяльності в Петербурзі, окрім щоденних вокальних вправ, Петров
розпочав під керівництвом артиста драми Якова Григоровича Брянського в и п р а в л я т и с в о
ю у к р а ї н с ь к у вимову (розрядка авторська) і працювати над дикцією.
ВІДГУК ПЕКЛА, з роману І. Лажечникова «Бусурман»
Чи пам’ятаєте ви Петрова в «Роберті-Дияволі?» І як же не пам’ятати! Я бачив його (Петрова О. –
авт.) в цій ролі лише раз і до цих пір, коли думаю про нього, мене переслідують звуки, наче
відгуки пекла: «Так, покровитель» і цей погляд, від очарування якого душа ваша не має сили
визволитися, і це шафранове обличчя, спотворене біснуванням пристрастей. І цей ліс волосся, з
якого, здається, виповзти готове ціле гніздо змій.
ТИТАН З ГОМЕРИЧНИМИ ПЛЕЧИМА, з оцінки діяльності О. Петрова М. Мусоргським
Вихід дідуся Петрова в Сусаніні, по-моєму, є вихід Сусаніна в Петрові.
...Петров – титан, який виніс на своїх гомеричних плечах майже все, що створено в драматичній
музиці – починаючи з 30-х років...
Як багато заповідано, як багато незабутнього і глибокого мистецького подано дорогим дідусем.
ТАЛАНТ – НАДЗВИЧАЙНИЙ, з рецензії Ц. К’юї
Що сказати про пана Петрова? Як висловити всю данину надзвичайному талантові? Як передати
всю тонкість гри; вірність вираження до найдрібніших відтінків; розумний високого ступеня спів?
Зазначимо тільки, що із багатьох ролей, так талановито і самобутньо створених Петровим, роль
Фарлафа – одна з найкращих.
СПІВАК-БОГАТИР, вірш М. Некрасова на честь 50-річчя сценічної діяльності О. Петрова
Умиляя сердце человека,
Наслажденье чистое даря,
Голос твой нас услаждал полвека:
Чудннй дар певца-богатыря.
Не слабеть под игом лет преклонных!
Тысячи и тысячи сердец
Любящих, глубоко умиленных,
Благодарность шлют тебе, певец!
Воплощая русское искусство
В звуки жизни страсти, красоты,
Труд, любовь и творческое чувство
На алтарь его приносишь ты!
ОБІДАВ У ПЕТРОВА, з листа І. Тургенєва П. Віардо від 22 травня 1874 р.
Сьогодні обідав у старого Петрова, якому приніс Ваш романс, він від нього в захопленні... Бачив я
його дружину (контральто), їй шістдесят років... Вона проспівала два хвилюючі романси М.
Мусоргського (автора «Бориса Годунова») в його присутності...
Петров проспівав партію Варлама.
- 1
- 2