ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ Роман Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: русинсько-австрійський.

Хімік, геолог, інженер-технолог, громадський діяч. Почесний британський консул у Львові (1904-1914).

З родини священика. Батько, Залозецький В., – служитель культу, письменник.

Народився 29 березня 1861 р. в м. Болехові Австро-Угорської імперії (нині – Долинський район

Івано-Франківської області України).

Помер 6 жовтня 1918 р. в м. Відні (Австрія).

Закінчив Віденський та Львівський політехнічні інститути.

Був викладачем Львівського політехнічного інституту.

Член-кореспондент Російського технічного товариства (1895).

Один з фундаторів і перший голова Українського технічного товариства (1908).

Радник Австро-Угорського міністерства публічних робіт (1914).

Учасник ІІІ Міжнародного нафтового конгресу в Бухаресті (1907).

Посол у Галицькому соймі (1913).

Друкувався в «Нотатках наукового товариства ім. Т. Шевченка», «Нотатках Російського

технічного товариства».

Серед доробків – стаття «Про парафіни в нафті».

Серед друзів та близьких знайомих З. – А. Корнелля, Т. Войнаровський, Г. Клярфельд, Ю.

Медведський, А. Говикович, М. Дзерозич, А. Головка, В. Сютик, Я. Литвинович, С. Герасимович, В. Нагірний та ін.

***

ВИКЛИК ТРАДИЦІЯМ,

з наукового кредо Р. Залозецького

Сміливо кидати виклик традиціям.

ФУНДАТОР ПІОНЕРНОЇ ІДЕЇ, з статті «Розкладання органічного» на neftelib.ru

Припущення, що нафта є прямим продуктом особливого виду гниття або розкладання, що

здійснюється під затримуючим впливом морської води, зустрічає велику підтримку серед

науковців. Проте більшість американських геологів не поділяють думки Р. Залозецького про те, що нафта з’явилася в результаті безпосереднього гниття і розкладання, і вважають, що роль

солоної води обмежується лише уповільненням розкладання органічного матеріалу, чим

відкривається великий простір чиннику, який часто не враховується, – часу.

СПІВАВТОР НОВОЇ ФОРМУЛИ, з дослідження А. Гретца «Хімія нафти»

Гель і Медінгер запропонували для кисневмісних з’єднань одну з двох нижченаведених формул:

I8 W I8 5

с=о сн\о

I або /»з

СНОН С-(ОН)

I I

Ш1– тГ 3 vjJls

Залозецький і Харічков запропонували іншу структурну формулу:

nx / О2\

>CH(CH3)4-CH/ >СНОН ./ N о /о

Цю пропозицію Залозецький обґрунтовував наступним чином:

а) продукти носять слабкий кислотний характер;

б) дією йоду і червоного фосфору було одержано речовину, що відповідає формулі CioHi7lO; v

в) продукти розчинялися в концентрованій сірчаній кислоті, – доказ утворення сульфокислот;

г) їх хлорангідриди стійкі по відношенню до води і лугів, але при гідролізі утворюють, разом з

первинними кислотами, з’єднання невідомої будови, котрі мають ароматичні запахи.

ВИЯВИВ КРИСТАЛІЧНУ ФОРМУ ЦЕРЕЗИНІВ, з розвідки «Вуглеводні» на anchemistry.ru

Детально вивчав властивості твердих вуглеводнів, виділених з нафти і озокериту Бориславських

родовищ, Залозецький.

Зіставляючи властивості церезинів, виділених з озокериту, з впливом на них на них високої

температури і опісля, дійшов висновку, що в необробленому озокериті парафінові вуглеводні

перебувають в аморфному стані, і лише після впливу на них високої температури (при перегонці) вони набувають кристалічної форми.

Ці уявлення Золозецького викликали великий інтерес і послужили поштовхом до інтенсивніших

досліджень з метою з’ясування хімічної природи і фізичних властивостей нафтових парафінів.

ЗАКЛАВ ОСНОВИ ГЕОХІМІЇ НАФТИ, з кореспонденції Р. Фабрики «Лідер нафтовиків

Галичини»

Поклади газу в Галичині відкриті у 1912 році. ...А нині на календарі 2008-й. І ця вісімка нагадала

мені, що 90 років тому помер один з найславетніших українських учених-нафтовиків Роман

Залозецький.

Професор Р. Залозецький – учений, що у 1899 році при Львівській політехніці, яку закінчив сам, організував першу «Крайову науково-дослідну станцію» для вивчення прикарпатської нафти та

озокериту. Очолюючи цей підрозділ, молодому вченому вдалося вперше встановити у складі

високомолекулярних вуглеводнів ізопарафінові сполуки. Разом з Г. Клярфельдом він уперше

довів, що прикарпатські нафти є оптично активними.

Роман Залозецький заклав основи нової галузі науки – геохімії нафти. А ще він вивчав питання

водопостачання Львова, описав родовища прикарпатських калійних солей та інших корисних

копалин, ...склад повітря в озокеритових шахтах Борислава.

Паралельно з діяльністю в царині нафтової промисловості Р. Залозецький займав урядові посади.

Був радником австрійського уряду, членом патентного уряду, з 1901 року – почесним консулом

Великобританії у Львові, представником французьких і англійських нафтових фірм в Галичині.

У 1913 році політична ситуація в Галичині напередодні Першої світової війни змусила п. Романа

переїхати до Відня. Там він деякий час працював радником міністерства публічних робіт.

ДБАВ ПРО ДОРОБКИ КОЛЕГ, з статті М. Павлюка, Р. Макітри і Д. Брика «Забуте ім’я»

Результати своїх робіт Й. Геккер опублікував у 1820 р. у «Збірнику праць Політехнічного

інституту» у Відні. Уже наприкінці ХІХ ст. цей журнал був майже недоступним, тому ім’я та

пріоритет Й. Геккера були забуті.

Відомий галицький спеціаліст у галузі нафти, професор хімічного факультету Львівської

політехніки Роман Залозецький вважав за доцільне здійснити передрук повідомлення Й. Геккера, яке мало інтерес як для нафтовиків, так і для істориків техніки, у журналі «Naphta». На жаль, за

100 років, що минули, і цей журнал став недоступним сучасним дослідникам. А матеріал, поданий

Й. Геккером, без сумніву, може мати значення для науковців, які займаються історією

нафтовидобутку і нафтової промисловості, та й просто для читачів, які цікавляться