навчаються в медичному інституті: можливо, вони винайдуть ліки проти лейкозу? Наш маленький нападаючий Бонді Радо став гравцем збірної Угорщини з водного поло, а Юрек Голембієвський працює автомобільним механіком, він часто уявляє одеське узбережжя, що влітку перетворюється на велетенський пляж, спеку й куряву на футбольному майданчику.

Сьогодні з особливою гостротою згадую наше маленьке футбольне побратимство, бо в моїй сумці поруч з вірусологічними статтями, монографією з проблеми лейкозів та «Сценами подружнього життя» Бергмана лежить невеличка новенька книжка в чорній палітурці: «Последняя песня — Остання пісня». Його пісня. Його слово.

Тут, на стадіоні, я дістаю книжку, відкриваю її, читаю вірші, написані ним у відділенні професора Яницького:

І я подумав, що десь далеко наді мною, у стратосферних глибинах лютневого неба сьогодні, мабуть, зустрілися поети всіх часів та народів — від Гомера до Пушкіна, від Навої до Шевченка, — ті, хто пішов з цього світу, полишивши в ньому своє безсмертне Слово. Вони сидять на всесвітньому стадіоні неба, гомонять про свої справи, радості й печалі; може, й по чарці випивають, як це вміли робити в житті, може, й пісню вже заспівали… А десь серед того гурту — і Льоня.

Поети, що зібралися вгорі, обов'язково зрозуміють один одного, незважаючи на всі простори й роки, що простяглись між ними, тому що в цьому світі швидко минають лише типи й конструкції гармат і літальних апаратів, жіночі моди й зачіски, зірки естради й ще якісь несуттєві дрібниці, а такі речі, як добро, любов до своєї землі, сонце, рідна пісня, любов до людей — все це існує вічно, не старіє, не вмирає, й люди, що належать до всесвітнього братства поетів, стають надбанням усіх часів — і минулих, і майбутніх, — й тому вони легко розуміють один одного, й тому так багато поміж ними спільного.

Звичайно, це все мої ненаукові фантазії, які ні на чому не ґрунтуються, за що завбачливо перепрошую моїх читачів, які зросли в добу науково-технічної революції й вірять лише формулам та суворо виваженим фактам…

1972–1983 рр.

Примітки

1

Стрибок Драгана (англ.).

(обратно)

2

Український гопак. Славнозвісний літаючий танцюрист (англ.)

(обратно)

3

Зірка виступів (англ.).

(обратно)

4

Драган — блискучий танцюрист (англ.).

(обратно)

5

Крохмальний — блискучий танцюрист (англ.).

(обратно)

6

Пам'ятай про смерть (лат.).

(обратно)

7

Тут і далі цитуються вірші Л. Кисельова із збірки «Остання пісня», К., «Молодь», 1979.

(обратно)