ЛитВек: лучшие книги недели
Топ книга - Генри Марш - Не навреди. Истории о жизни, смерти и нейрохирургии - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Роберт Тору Кийосаки - Богатый папа... Бедный папа... - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Алексей Викторович Иванов - Псоглавцы - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Макс Фрай - Лабиринты Ехо. Том 1 - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Эмили Нагоски - Как хочет женщина.Мастер-класс по науке секса - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Роберт Б Чалдини - Психология влияния. Как научиться убеждать и добиваться успеха - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Памела Друкерман - Французские дети не плюются едой. Секреты воспитания из Парижа - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Анна Александровна Быкова - Самостоятельный ребенок, или Как стать «ленивой мамой» - читаем полностью в ЛитВек
ЛитВек - онлайн библиотека >> Всеволод Зіновійович Нестайко >> Сказки для детей >> Незвичайні пригоди в лісовій школі

Незвичайні пригоди в лісовій школі

СОНЦЕ СЕРЕД НОЧІ Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 1

РОЗДІЛ 1

Який знайомить читачів з героями казки та з лісовою школою.
Бурмило Михайлович перевіряє здібності.

Жив на світі їжачок Колько Колючка.

І жив на світі зайчик Кося Вухань.

Гарні були хлопці, але боягузи страшенні. Всього на світі боялися. Боялися темряви і боялися сонця. Боялися блискавки і боялися грому. Боялися вітру і боялися дощу. Навіть тіні власної боялися.

А найдужче боялися хуліганів.

То прибіжить Колько Колючка до мами-їжачихи:

— Ой мамо, мамо! До нас у двір хулігани вдерлися!

Вийде мама-їжачиха на ґанок, — а у дворі дві маленькі жабки стрибають.

То Кося Вухань прибіжить до мами-зайчихи:

— Ой мамо, мамо! За мною хуліган женеться!

Мама-зайчиха визирне у віконце, а там метелик літає.

Ну що ти з тими страхополохами зробиш!..

І вмовляли їх батьки, і соромили, і сварили — нічого не допомагало. Так і жили їжачок Колько Колючка та зайчик Кося Вухань боягузами. За мамині спідниці ховалися та звідти на білий світ з острахом позирали. Всі лісові діти бавляться, пісень веселих співають, а вони сидять за маминими спідницями і тремтять. Навіть один з одним не гралися, хоч і жили по сусідству.

Та от якось ясного сонячного ранку зустрілися біля перелазу мама-зайчиха з мамою-їжачихою.

— Здрастуйте, тітонько Вухань, — сказала мама-їжачиха. — Ви чули новину? На Великій Галявині відкривається спеціалізована лісова музична школа з ведмежою мовою викладання. Борсучиха вже записала туди свого Борю.

— Ах, що ви кажете, кумасю Колючко! — сплеснула мама-зайчиха лапами, — Спеціалізована музична школа? Та ще з ведмежою мовою викладання? Побіжу чоловікові скажу.


Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 2

Тато-заєць сидів на ґанку і читав «Лісову газету».

— Гм, — сказав він, почувши новину. — Спеціалізована музична школа? З ведмежою мовою викладання? Це інтересно. Треба й нашого страхополоха записати. Може, хоч школа допоможе його у звірі вивести. А то ж тіні власної боїться.

Зайченя Кося, що тремтіло тут же біля ґанку і все чуло, здригнулося й заскиглило:

— Ой!.. Я не хочу-у!.. Я боюсь…

— Тебе ніхто не питає! — суворо сказав тато-заєць. — Запишемо, й ходитимеш.

— Ну що ти, синку, — лагідно сказала мама-зайчиха. — Всі ж дітки ходитимуть. Не бійся.

Мама-зайчиха тут же причепурила Косю, вдягла йому новенькі штанці, білу сорочечку й повела на Велику Галявину.


Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 3

Вийшли за ворота, гульк — а з сусіднього двору мама-їжачиха вже Колька Колючку веде.

Записував у школу сам директор Бурмило Михайлович Ведмідь.

Він сидів за березовим столом і суворо позирав на майбутніх учнів.

— Прізвище!

— Вухань! — чемно сказала мама-зайчиха.

— Прізвище! — не глянувши на неї і наче не чуючи, повторив директор.

— Вухань! — знову сказала мама-зайчиха.

— Прізвище! — підвищивши голос, утретє сказав Бурмило Михайлович.

— Та Вухань же! — розгублено пролепетала зайчиха.

— Я вас, мамо, не питаю! — сердито обернувся до неї директор. — Хай сам скаже. Він що у вас — глухий? А ще хоче у музичну школу!

— Та що ви! Що ви! У нього абсолютний слух! Подивіться, які в нього вушка!

— Так чого ж він мовчить?

— Він… він у мене… дуже скромний. — Мама-зайчиха підштовхнула сина: — Ну, кажи, Косю, кажи!..

Та Кося Вухань тільки прищулив вуха і сховався за мамину спідницю.

— Гм… — насупився Бурмило Михайлович. — Гм… Скромний!.. Ну, добре, перевіримо його здібності до ведмежої мови. А скажи-но, Вухань, «р-р-р» по-ведмежому.

Кося безпорадно подивився на маму, швидко-швидко закліпав очима й скривився.

— Ну! — нетерпляче сказав директор.

Кося розтулив рота, але з рота не вилетіло ані звуку.

— Що? — схилився й приставив лапу до вуха Ведмідь. — Повтори. Не чую!

— А-а-а!.. — не витримав і заридав на всю галявину зайчик, притискаючись до мами.

— Ой, вибачте, — забідкалась мама-зайчиха. — Він у мене такий вразливий, такий вразливий…

— Розумію, — лагідно сказав директор Ведмідь. — Але й ви зрозумійте: у нас школа не звичайна, а спеціалізована. З ведмежою мовою викладання. Вчителі — із столичного зоопарку. У нас вимоги.

— Він буде вчитися. Я вас запевняю. Це він від незвички. Він буде гарно вчитися. От побачите…


Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 4

Не кращі справи були й у Колька Колючки. І він не міг сказати «р-р-р» по-ведмежому. Замість «р-р-р» у нього виходило чогось «хрю». І зі слухом у Колька було погано, вушка в нього були маленькі, за голками ледь помітні. Але й Косю, і Колька все ж прийняли. Незважаючи на суворість, Бурмило Михайлович мав добре серце.

— Ой, і нащо мені ота спеціалізована музична школа! — ридав Кося Вухань, ідучи з мамою додому. — Та ще й з ведмежою мовою викладання! Ой, я нещасний! Горе мені з тобою і з твоєю школою!..

— Мовчи, синку! Мовчи, дурненький! — казала мама-зайчиха. — Нічого ти не розумієш. Усі зараз оддають своїх дітей у спеціалізовані школи.

Колько Колючка теж ридав, ідучи додому. І його мама-їжачиха казала, що він дурненький і нічого не розуміє і що без знання іноземних мов нікуди зараз не поткнешся.

Заперечувати щось було пізно.

Наступного дня вранці Кося Вухань та Колько Колючка узяли в лапи портфелики, букети лісових квітів і почеберяли на Велику Галявину.


Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 5

РОЗДІЛ 2

Перший урок. Пантера Ягуарівна.
«Хіба можна таке вухо не вкусити!»
«У-у, зрадник»
Незвичайні пригоди в лісовій школі. Иллюстрация № 6

Біля школи вже зібралися учні.

Вони скупчилися перед ґанком, попідбирали хвости (в кого такі були) й

ЛитВек: лучшие книги месяца
Топ книга - Тесс Герритсен - Лихорадка - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Филипп Олегович Богачев - Пикап. Самоучитель по соблазнению - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Валентин Юрьевич Ирхин - Крылья Феникса. Введение в квантовую мифофизику - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Владимир Васильевич Бешанов - "Кроваво-Красная" Армия. По чьей вине? - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Владимир Константинович Тарасов - Технология жизни. Книга для героев - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Карен Хорни - Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невроза - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Джон Перкинс - Исповедь экономического убийцы - читаем полностью в ЛитВекТоп книга - Кейт Феррацци - «Никогда не ешьте в одиночку» и другие правила нетворкинга - читаем полностью в ЛитВек