- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (4) »
Ковалі щастя, або новорічний детектив
НЕСПОДІВАНКА
Біжить зимовим лісом Дід Мороз. За спиною — здоровенницький мішок з новорічними подарунками для дітей. Біжить, весело наспівує на бігу:Щоб по-справжньому радіти
Подарункам стали діти, —
До кожного щасливу мить
Таємно мушу долучить.
І я нікому не скажу,
Що зараз я туди біжу,
Де щасливі хвилини кують,
Де щасливі хвилини дають…
ЧАКЛУН ЗЛАНДІЙ
Лихий чаклун Зландій сидів у своєму розкішному палаці і гірко зітхав: — Ох! Ну що за життя?! От я — всемогутній чаклун, усіх перемагаю, усе маю, що тільки забажаю… А щастя нема!.. Сумно, нудно і марудно. Наближається ж Новий рік. І відомо: як ти рік зустрінеш, таким він для тебе і буде. А в мене настрій — хоч плач! — Із зеленого ока чаклуна викотилася зелена каламутна сльоза. І тут несподівано до палацу забіг захеканий прислужник чаклуна Посіпака. — Ваша Злість! Знайшов! Нарешті знайшов! — ледве дихаючи, вигукнув він. — Та невже! — стрепенувся Зландій. — І де ж вони? Де? Та не тягни — кажи швидше! — Заховалися так, що ледве відшукав… У горах, серед лісу… Але викрасти їх звідти абсолютно неможливо. Там, у себе, вони користуються казковою недоторканістю. От якби вони самі прийшли до нас — тоді інша справа. Тут їхня недоторканість не діє. — То треба зробити, щоб вони прийшли, — спокійно сказав Зландій. — Як? Надіслати їм запрошення: будь ласка, приходьте? Чи ж вони пришелепкуваті, щоб прийти? — Звичайно, на запрошення не прийдуть. А треба у них викрасти щось таке, без чого вони обійтися не можуть. Тоді змушені будуть прийти. Посіпака на мить роззявив рота, а тоді радісно заплескав у долоні: — Ваша Злість — геній! Є! Є така річ!.. Але треба поспішати! Новий же рік от-от настане! Побігли! Чаклун люто тупнув ногою: — Що сказав ти, вражий сину? Я не бігаю, а лину! Посіпака аж присів від страху: — Ой! Тоді полинули! — Лину тільки я! — ще лютіше вигукнув Зландій. — Ти ж за мною побіжиш! І вони вирушили в дорогу.МАЙСТЕР ТІК І МАЙСТЕР ТАК
На Горі Вічності, край берега Ріки Часу, серед густого гірського лісу, у Чарівному Замку Годин двоє братів-близнюків, Майстер Тік і Майстер Так, по черзі били золотими молотками по золотому ковадлу і приспівували:Тік-так! Тік-так!
Тік-Так! — і є хвилинка,
І в чарівний у мішок
З ковадла — скік!
З ковадла — скок!
Ми накуєм на цілий рік
Для всіх для вас
Щасливий час.
У ПОГОНЮ!
Тільки брати-ковалі вибігли, як до Замку Годин заскочив чаклунський прислужник Посіпака. Схопив золоте ковадло, чарівний мішок «Скік-скок» і вибіг. Чаклун Зландій, який, як ви вже здогадалися, кричав зміненим голосом, одразу напустив чарівного туману, і брати-ковалі не помітили Посіпаки. Пересвідчившись, що Діда Мороза у Річці Часу нема, Ковалі Щастя повернулися до Замку. Й одразу помітили, що сталося. — Ой-йой! — скрикнув Майстер Тік. — Без ковадла ми безсилі — ми не зможемо кувати! — Треба злодіїв спіймати і ковадло повернути! — вигукнув Майстер Так. — Але куди вони побігли? — Дивись, оно щастинки-золотинки, що висипались із чарівного мішка! Вони вкажуть нам шлях! — вигукнув Майстер Тік. І, не думаючи про небезпеку, брати кинулись у погоню.ТАКИ ЗАПІЗНИВСЯ!
Не минуло й кількох хвилин, як до Замку Годин пришкутильгав Дід Мороз. — Бути не може! — розпачливо вигукнув він. — Ковалів нема, ковадло зникло, чарівний мішок із щастинками-золотинками теж!.. Запізнився. Де їх шукати? Без сумніву, стався якийсь злочин. Викрадення! Золотинок на підлозі не було — після того, як Ковалі Щастя пройшли повз них, золотинки зникли. Отже, Дід Мороз скористатися цим дороговказом не міг. — Одна надія — на Бровка Барбосовича! — І Дід Мороз пошкутильгав до Казкового Детективного Бюро.БРОВКО БАРБОСОВИЧ ПОЧИНАЄ РОЗСЛІДУВАННЯ
Біля собачої будки з вивіскою «Казкове детективне бюро» сидів старий пес Бровко Барбосович. Тут його і знайшов Дід Мороз. — Здрастуйте, дорогий детективе! — ще здаля вигукнув Дід Мороз. — Поможіть! У Чарівному Замку Годин — біда! І Ковалі Щастя, і золоте ковадло, і чарівний мішок із щастинками-золотинками — все зникло! Моя версія — викрадення!. — Та-ак! — почухав себе за вухом Бровко Барбосович. — Почнемо розслідування, а тоді будемо говорити про версії. Спершу треба обстежити місце злочину, понюхати, взяти слід, а тоді… — Але ж треба поспішати, Новий рік на носі! — вигукнув Дід Мороз. — Діти можуть лишитися без подарунків! — Не панікуйте, пане Морозе! Фестіна ленте — поспішай поволі, — казали древні. Тим більше ви, бачу, кульгаєте… У Замку Годин Бровко Барбосович усе ретельно обнюхав і сказав: — Слід я взяв, починаю переслідування. Вам ходити важко, тому ви лишайтеся тут і чекайте. Дід Мороз зітхнув (йому теж хотілося взяти участь у переслідуванні), але змушений був погодитися.ПІДСТУПНИЙ ЗАДУМ ЗЛАНДІЯ
А тим часом чаклун Зландій і його прислужник Посіпака у палаці радіють — щастинки-золотинки подіяли на них. Зландій танцює і співає:Ой, як гарно!
Ой, як мені весело!
Так ніколи ще, ніколи,
Ще ніколи не було!
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (4) »