луках і пустирях.

(обратно)

28

Міскант (або міскантус) — багаторічна декоративна рослина сімейства Тонконогових.

(обратно)

29

Кен — міра довжини, 1,81 м.

(обратно)

30

Хаорі — коротке кімоно.

(обратно)

31

Місо — густа маса з перекислої сої, використовується для приготування супу.

(обратно)

32

Кен — тут: назва гри на пальцях.

(обратно)

33

Едо — назва Токіо до революції Мейдзі (1867).

(обратно)

34

Мацуо Басьо (1644–1694) — великий японський поет, майстер жанру хайку.

(обратно)

35

Токонома — заглибина в стіні, де вішають какемоно — японську картину або каліграфічний напис на довгастій смужці шовку чи паперу.

(обратно)

36

Табі — шкарпетки з окремим великим пальцем, пошиті з цупкої матерії.

(обратно)

37

Орібе — чашка в стилі Орібе Фурута, відомого майстра чайної церемонії XVI століття.

(обратно)

38

Сен-но Рікю (1521–1591) — видатний майстер чайної церемонії; епоха Момояма — 1574–1602 pp.

(обратно)

39

Нономура Содацу (?–1643) — відомий японський художник.

(обратно)

40

Мінамото Мунеюкі (?— 939) — японський поет-класик.

(обратно)

41

Кі-но Цураюкі (?—945) — японський поет-класик, укладач знаменитої збірки «Кокін-сю» (905).

(обратно)

42

«Сіно» — глечик у стилі Сіно Сосіна (1441–1522), відомого майстра чайної церемонії.

(обратно)

43

Рйоню (1756–1834) — видатний майстер керамічних виробів.

(обратно)

44

По-японському іпомея — асагао, тобто «обличчя ранку».

(обратно)

45

Мідзуя — кімнатка для миття чайного посуду.

(обратно)

46

«Карацу» — керамічні вироби з міста Карацу і його околиці.

(обратно)