минулої суботи, коли ми ласували смаженим м’ясом під пиво? Ти сказав, що, коли накриваєш якогось мерзотника, що продає героїн старшокласникам, ти відчуваєш, що зробив щось. І ще сказав, що після цього можеш спокійно спати. Так от, Лью, я відчуваю те саме.
Генрі зважив на долоні брикет героїну.
– Сьогодні я був змушений обробляти цю погань вдома через зливу: в багажнику не зміг би працювати. Я взяв з пакета півчашки героїну і висипав до унітаза. Потім досипав такі ж півчашки щурячої отрути. І повір мені, якщо я покладу це назад до шафки, то піду додому й засну сном немовляти.
Генрі підвівся й простягнув йому пакет:
– Я знаю, ти ще маєш попрацювати, Лью. Я чекатиму на тебе в своєму кабінеті.
Лью мовчки дивився, як Генрі вийшов крізь люк і розтанув у темряві. По тому глянув на брикет наркотику, який тримав у руці, і згадав слова Генрі: «На двадцять п’ять паскудників стало менше. І це лише початок».
Губи Лью рішуче стиснулись. Він став на крісло й акуратно засунув героїн під кінопроектор. Відтак причинив шафку і поквапився до свого друга Генрі.