Litvek - онлайн библиотека >> П`єр Шевальє >> История: прочее >> Історія війни козаків проти Польщі >> страница 46
називають ватажка повстання в Бобруйську «Поддубский». – 118.

(обратно)

57

Терміном «Корона» визначалася Польща, Польське королівство у власному розумінні цього слова. З часу об’єднання Польщі і Литви на Люблінській унії 1569 р. в феодальну федеративну державу – Річ Посполиту термін «Корона» вживався саме для визначення польської частини федерації. Вищі урядовці Польщі (наприклад, канцлер, гетьман) на відміну від вищих урядовців Литви називалися коронними. – 126.

(обратно)

58

Порта – в літературі і в європейських дипломатичних документах XVI – початку XX ст. – офіційна назва турецького уряду, власне – канцелярії великого візира і дивана (державної ради) Турецької (Оттоманської або Османської) імперії. Іноді словом Порта визначали Оттоманську імперію. Назва походить від французького слова porte чи латинського слова porta – двері, ворота, вхід, тобто вхід до канцелярії великого візира. Вживалися також терміни: Оттоманська Порта, Висока Порта, Блискуча Порта. – 127.

(обратно)

59

Данило Нечай – найвидатніший після Максима Кривоноса керівник повсталого українського селянства, сподвижник Богдана Хмельницького, брацлавський полковник, оспіваний в народних піснях і думах, вів запеклу боротьбу проти польської шляхти і магнатів, які після Зборівського миру намагалися вогнем і мечем знову повернути українських селян у слухняних кріпаків. Шевальє слідом за польськими магнатами приписує Нечаєві надмірні жорстокості. – 138.

(обратно)

60

Мабуть, тут іде мова про полковника Канівського, який згадується в документі від 13 вересня 1648 р., опублікованому в «Памятниках, изданных Киевской комиссией для разбора древних актов», т. І, отд. З, Киев, 1848, стор. 257. В літопису С. Величка (т. І, Киев, 1848, стор. 300) його ім’я назване серед козацьких полковників, які загинули під час визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. – 140.

(обратно)

61

Граф Лешно – це граф Владислав Лещинський, який походив з міста Лешно (див. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego, Kraków, 1897, стор. 325). – 142.

(обратно)

62

В тексті, безумовно, помилка. Описані тут події мали місце 28 червня. Далі автор датує події правильно. – 144.

(обратно)

63

Події, описані тут, мали місце 29 червня. – 146.

(обратно)

64

Мова йде про синів Яна (Якуба) Марковича Собєського – Марка, старосту красноставського, і Яна, який згодом став польським королем під ім’ям Яна III. – 146.

(обратно)

65

Очевидно, мова йде про М Остророга (див. прим. 54). – 151.

(обратно)

66

Тоді брестським воєводою був Ян (Якуб) Щавінський. – 151.

(обратно)

67

Див. примітку 18. – 151.

(обратно)

68

Мова йде про рейхсталери – срібні монети, подвійні гульдени, вагою понад 15 грамів; своє походження вони ведуть від монети, вперше випущеної в 1517 або 1518 р. графами Шлік в місті Іоахімсталц. Монети, карбовані на зразок іоахімсталера, під різними назвами існували в багатьох державах Західної Європи. – 154.

(обратно)

69

Хелмнським або кульмським (від німецької назви міста Хелмно) біскупом був Андрій Лещинський, якого після смерті Ю. Оссолінського призначено великим коронним канцлером. – 156.

(обратно)

70

Під впливом польсько-шляхетського оточення Шевальє перебільшує жорстокості українських козаків. – 159.

(обратно)

71

Загальна нарада всіх керівників і офіцерів польської армії, точніше так зване рицарське коло шляхти, відбулася під самим Берестечком. Можливо, що урочище, де відбувалася ця нарада, в ті часи називалося «Орля», бо населеного пункту під такою назвою в районі Берестечка у джерелах та в літературі немає. – 166.

(обратно)

72

У автора тут очевидна помилка. В 1651 р. в червні місяці в Польщі виникло повстання під керівництвом Костки Напєрського; Ракочі, семиградський князь і угорський король, тоді лише збирався вступити у війну з Польщею. – 168.

(обратно)

73

Київський полковник Антон Жданович. – 169.

(обратно)

74

Петро Потоцький. – 170.

(обратно)

75

Тут, мабуть, слово «прикордоння» вжито в тому ж розумінні, в якому часто вживалося слово Україна. Козаки вимагали залишення за ними території Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. – 178.

(обратно)

76

Каролюс – старовинна французька, а також фландрська і лотарінгська розмінна срібна (білонна) монета. Її не слід змішувати з англійською золотою монетою під тією ж назвою, що була випущена в обіг в першій половині XVII ст. за Карла I Стюарта і дорів- нювала 20 шілінгам. Півторак – монета в півтора польського гроша, вперше викарбована за Сігізмунда III. – 96.

(обратно)