на тонких губах:
— Чи здійснився обряд?
— Здійснився, ох. Піду зустріну його, як там… ґудзик до серця, Валеру мені в дім… Ґудзик до серця…
І вона пішла назустріч коханню, залишивши гроші біля порога.
— Іро! — Віка стукнула у двері кімнати. — П’ять тисяч дерев’яних. Каву будеш?
Усередині, у напівтемряві, палаючою свічкою сиділа відьма, і сльози крапали з її підборіддя на стіл, укритий темною парчею: — Я ж казала — за правилами ти спокутував! — Немає таких правил. — Ну ти ж повернувся! — Повернувся, бо є робота! Жінка, сорок років, двоє дітей, фінансовий крах… Визирни у вікно — вона в будинку навпроти на балконі курить. — І ми її врятуємо? — Гадки не маю. Старайся, відьмо, інакше… Вона засміялася, помолодшавши років на десять: — Неправильна відповідь. Давай іще раз: ми її врятуємо? Демон Олег Васильович раптом усміхнувся у відповідь. Його сірі очі на мить відбили синє світло, і це було дивно, тому що свічка горіла жовтим: — Ми її врятуємо. Так. Обов’язково.
* * *
Усередині, у напівтемряві, палаючою свічкою сиділа відьма, і сльози крапали з її підборіддя на стіл, укритий темною парчею: — Я ж казала — за правилами ти спокутував! — Немає таких правил. — Ну ти ж повернувся! — Повернувся, бо є робота! Жінка, сорок років, двоє дітей, фінансовий крах… Визирни у вікно — вона в будинку навпроти на балконі курить. — І ми її врятуємо? — Гадки не маю. Старайся, відьмо, інакше… Вона засміялася, помолодшавши років на десять: — Неправильна відповідь. Давай іще раз: ми її врятуємо? Демон Олег Васильович раптом усміхнувся у відповідь. Його сірі очі на мить відбили синє світло, і це було дивно, тому що свічка горіла жовтим: — Ми її врятуємо. Так. Обов’язково.