не міг звикнути, що він уже великий. Виходячи за ворота, він спершу оглянув вулицю, чи, бува, там не чигає

на нього якийсь ворог. Але відразу радісно засміявся: адже тепер він не боїться ані кішки, ані ласиці, ані пацюків.

На березі хлопчик став на весь зріст, щоб гуси могли здалеку його побачити. Того дня багато птахів перелітало море. В небі ненастанно лунали їхні голоси, і Нільс усміхнувся на думку, що ніхто з людей, крім нього, не знає, про що птахи гомонять між собою.

Один ключ не подався в море, а ненастанно літав уздовж берега, і хлопчик здогадався, що це й є табун Аки з Кебнекайсе. Тільки він ніяк не розумів, чому гуси не сідають біля нього. Не може ж бути, щоб вони його не бачили!

Нільс спробував покликати гусей, та вони чомусь не звертали на нього уваги. Хлопчик чув, як Ака щось кричала, але теж не розумів її.

«Що це таке? Не могли ж дикі гуси за ніч поміняти мову?» — міркував він.

Побачивши, що гуси не сідають, Нільс почав махати їм шапкою. Він бігав берегом і гукав:

— Я тут! Я тут!

Проте гуси ніби злякалися його. Вони знялися вище й од-летіли далі над море.

І тоді хлопчик збагнув усе. Гуси не знали, що гном зняв з нього чари! Вони його не впізнали. І він не міг покликати їх, бо не розумів більше їхньої мови, відколи став людиною. Він навіть не може попрощатися з ними.

Нільс сів на пісок, затулив обличчя руками й заплакав.

«Ні, я більше не буду навіть дивитися на них. Хай краще вже летять собі», — думав він.

Аж ось над головою в нього зашелестіли пташині крила. Старій Аці тяжко було вирушати за море без хлопчика, і вона ще раз востаннє повернулась до берега. І тепер, коли Нільс срдів нерухомо, вона спустилась зовсім низько, і в неї раптом немов полуда спала з очей. Це ж він, її Крихітка, тільки набагато більший!

Ака сіла просто перед Нільсом, і хлопчик радісно кинувся до неї. Він узяв її на руки, пестив, гладив і тулив до себе.

Інші гуси теж посідали навколо і простягали до нього дзьоби. Вони бажали йому щастя, а Нільс казав, що ніколи не забуде їх, дякував за все.

Та враз гуси якось дивно замовкли і відступили від хлопчика. Здавалось, вони казали цим: «Стережіться, він тепер людина, наш ворог. Він більше не розуміє нас, а ми його!»

Тоді Нільс підвівся, підійшов до Аки, узяв її на руки, пригорнув до себе і погладив усіх гусей. Потім опустив стару про-водарку на землю, відвернувся і пішов берегом. Хоч хлопчик знав, що птахи не вміють довго сумувати, усе-таки він хотів розлучитися з ними, поки і він сам, і гуси не збагнули ще до кінця, що прощаються навіки.

А коли за хвилину Нільс став і обернувся, гусей ніде не було. Він глянув у небо, на табуни птахів, що линули над морем. Усі вони голосно перегукувались між собою, тільки один ключ, ключ диких гусей Аки з Кебнекайсе, летів мовчки. Хлопчик проводжав його поглядом, аж поки він зник з очей: І тоді Нільсові стало так тяжко на серці, що він ладен був навіки залишитися карликом, аби тільки ніколи не розлучатися з дикими гусьми.

ЗМІСТ Розділ перший Хлопчик і гном5 Розділ другий. Верхи на гусакові......17 Розділ третій. Нічний злодій........27 Розділ четвертий. Нові друзі та вороги34 Розділ п’ятий. Чарівна сопілка ......42 Розділ шостий. Свято на горі Кула.....51 Розділ сьомий. Переслідування . .58 Розділ восьмий. Бронзовий і Дерев’яний ....68 Розділ дев’ятий. Морська подорож......75 Розділ десятий. Ворони.........94 Розділ одинадцятий. У полоні . .103 РоздІЛ дванадцятий. Кар і Сірий......107 Розділ тринадцятий. У ведмежому барлозі ....125 Розділ чотирнадцятий. Повінь.......135 Розділ п’ятнадцятий. Щасливець і Невдаха145 Розділ шістнадцятий. Орел Горго .156 Розділ сімнадцятий. Подорож до Лапландії167 Розділ вісімнадцятий. На південь......184 Розділ дев’ятнадцятий. Удома -.......201 Розділ двадцятий. Прощання з дикими гусьми208

ДЛЯ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сельма Лагерлеф.

Чудесное путешествие Нильса Хольгерсона с дикими гусями

Редактор О. І. Т е р е х Художній редактор М. Г. Попович Технічний редактор X. М. Романчикова Коректори Р. М. Зарембовська. Н.Ф.Швець

Здано на виробництво 24. II. 1964. Підписано до друку 6. VI. 1964 р. Формат 70Х£07ів. Фіз. друк. арк. 13,25. Умовн. друк. арк. 15,5+6 вкл. (0,88) = 16.38. 9,? 10,49+6 вкл. (0,65) = 11,4. Тираж 65 000 (1—50 000). Зам. № 260. Ціна 59 коп.

Видавництво "Веселка". Київ, Кірова, 34.

Друкоофсетна фабрика Атлас Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі. ТП 1904. Поз. 203. Львів, Зелена, 20.