Litvek - онлайн библиотека >> Гарлан Еллісон >> Научная Фантастика >> "Покайся, Арлекіне!" — скрикнув Цокотун >> страница 5
більшість його творів) належать корпорації «Кіліманджаро». Одружений (уп’яте). Єврей. Раніше українською мовою не перекладавася.

Оповідання ««Покайся, Арлекіне!» — скрикнув Цокотун» належить до групи найвідоміших творів Гарлана Еллісона, який усередині 1960-их рр. був уже відомими письменником, і нині має статус хрестоматійного. Вперше воно з’явилося на сторінках досить відомого у свій час (а зараз неіснуючого) нью-йоркського фантастичного часопису «Ґелаксі», редагованого тоді Фредеріком Полом (н. 1919 р.). Водночас ««Покайся, Арлекіне!..»» ввійшло до четвертої збірки письменника ««Повелитель болю» та інші омани» (Paingod and Other Delusions, 1965), пройнятої загальним духом непокори і становлення особистості. Оповідання здобуло обидві найголовніші жанрові премії у своїй категорії: «Г’юґо» — 1966 і «Неб’юла» — 1966 (вперше в історії, оскільки тогорічна «Неб’юла» була дебютною), і з того часу постійно перевидається. ««Покайся, Арлекіне!..»» написане у творчій манері фантастики нової хвилі, оповіданню притаманні лексичні новотвори, нестандартний синтаксис і рваний сюжет, що робить його особливо цікавим для критиків і дослідників літературної творчості Гарлана Еллісона. Протагоніста цього твору — Арлекіна — можна вважати своєрідним альтер-еґо письменника, відомого бунтівника у письменницьких та видавничих колах, недарма суголосся імені Еллісона (Harlan) та прізвиська Еверетта Марма (Harlequin) дослідниками вважається невипадковим.


© АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ: Сайт україномовної фантастики, 2010.

© СТАСЮК Богдан, переклад з англійської, післямова, 2010.

Примітки

1

Тóро, Дéвід Гéнрі (Thoreau, 12.07.1817, Конкорд, Массачусетс, США — 6.05.1862, там же) — видатний американський філософ-трансценденталіст, плідний письменник, поет, публіцист, громадський діяч. Фундатор національної літератури. Послідовник Ральфа Емерсона (1803–1882). Проповідував єднання людини з природою, зокрема у своїй чи не найзнаменитішій книзі «Волден, або Життя у лісі» (1854). Помер від туберкульозу. Вважається, що ідеї Г. Д. Торо справили значний вплив на Магатму Ґанді, Л. М. Толстого, Дж. Ф. Кеннеді, М. Л. Кінґа тощо. (Тут і далі примітки перекладача)

(обратно)

2

«Громадянська непокора» (CivilDisobedience, 1849) — знамените есе по мотивах публічних лекцій, що утвердило Г. Д. Торо як аболіціоніста, борця із сучасною йому системою оподаткування і супротивника агресивної військової політики США, а також упровадило поняття громадянської непокори.

(обратно)

3

Бонґ, Рíчард («Дік») Áйра (Bong, 24.09.1920, Сьюпіріор, Вісконсін, США — 6.08.1945, Норт-Голлівуд, Каліфорнія, США), на прізвисько Ас із асів, або Бінґ-Бонґ — майор ВПС США, пілот-винищувач шведського походження, найкращий американський ас періоду Другої світової війни (42 перемоги), воював на Тихоокеанському театрі бойових дій. Кавалер найвищої військової нагороди США — Почесної медалі Конгресу. Загинув під час випробування реактивного винищувача P-80 Шутінґ-стар, його смерть поруч із атомним бомбардуванням Хіросіми стала головною новиною дня.

(обратно)

4

Кенья´тта, Джóмо (Kenyatta, бл. 1894 р., с. Ічавері, Ґатунду, Британська Сх. Африка — 22.08.1978, Момбаса, Кенія), «Палаючий Спис, Світло Кенії», уроджений Камау ва Муїґаї — східноафриканський громадський і політичний діяч, етнічний кікуйю, фундатор кенійської державності, перший прем’єр-міністр (1963–1964) і президент (1964–1978) цієї країни. Не позбавлений типових вад постколоніальних державців, усе ж таки зміг перетворити Кенію на регіонального лідера, вберіг її від серйозних конфліктів на етнічному, ідеологічному та релігійному ґрунтах.

(обратно)

5

Кéллі,Éлвін «Катастрофа» (‘Shipwreck’ Kelly, 13.05.1893 (?), м. Нью-Йорк, Нью-Йорк, США — 11.10.1952, там же (?)) — американський трюкач, який у 1920-х рр. прославився тим, що міг днями сидіти на тонкій жердині із кріслом нагорі біля якої-небудь установи, чим приваблював до неї увагу, чим і заробляв гроші на життя.

(обратно)

6

«…придивлявся до акуратної мондріанівської забудови…» — тобто, очевидно, нерівномірної прямокутної, забарвленої у три основні кольори. Мóндріа(а)н, Пíтер («Піт») Корнéліс (Mondria(a)n, 7.03.1872, Амерсфорт, Утрехт, Нідерланди — 1.02.1944, м. Нью-Йорк, Нью-Йорк, США) — нідерландський маляр із національної школи абстрактного мистецтва «Де стель», яку заснував разом із Тео Ван Дусбурґом (1883–1931). Власну творчу манеру, побудовану на використанні основних кольорів та сітки з вертикальних та горизонтальних чорних ліній, називав неопластицизмом. Помер від пневмонії.

(обратно)

7

Бéрклі Íнос, Вíльям («Бáзбі») (Berkeley, 29.11.1895, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США — 14.03.1976, Палм-Спринґс, Каліфорнія, США) — американський кінорежисер і впливовий хореограф-постановник різноманітних м’юзиклів та шоу-програм. У своїх виставах використовував численні масовки із танцівницями, котрих шикував у складні рухомі геометричні фігури, які часто фільмував згори.

(обратно)

8

«…чоловіки у псевдотірольських нарядах…» — можливо, білих сорочках і шортах на підтяжках, черевиках та капелюхах і з пір’ям. Тірóль (Tirol, від назви однойменного замку в Трентіно) — історична область у західній частині Східних Альп. Нині розділена між однойменною австрійською землею зі столицею в Іннсбруку й італійською областю Трентіно-Альто-Адідже зі столицею в Тренто.

(обратно)

9

«У хід пішов Бертійон» — тобто антропометрія, антропологічне обстеження людини, що полягає у вимірі її тіла та його частин. Бертійóн, Альфóнс (Bertillon, 24.04.1853, Париж — 13.02.1914, Мюнстерлінґен, Турґау, Швейцарія) — французький поліцейський урядовець, який уперше впровадив систематичну антропометрію злочинців як засіб їх ідентифікації., що домінував у європейській та північноамериканській практиці до впровадження дактилоскопії. Розробляв методу судмедекспертизи, зокрема методологію фотографування місця скоєння злочину у недоторканому стані, графологічну експертизу, балістичну експертизу тощо. Вищої освіти не мав.

(обратно)

10

Мова про фантастичний роман-антиутопію англійського письменника Джорджа Орвелла (1903–1950) «1984» (NineteenEighty-Four, 1949; укр. переклад (фрагменти) О. І. Тереха, 1984).

(обратно)