ОТЗЫВЫ 195
Елена Юрьевна Храмова
Этот справочник - незаменимое пособие как для начинающих, так и для опытных медсестер. Он охватывает широкий спектр тем, включая фундаментальную сестринскую практику, оценку состояния, уход за ранами, введение лекарств и оказание неотложной помощи. Информация представлена в четком и лаконичном формате, что делает ее легко доступной и применимой в клинической практике. Я особенно ценю раздел по сестринскому процессу, который предоставляет пошаговое руководство по предоставлению высококачественного ухода пациентам. В целом, этот справочник является ценным ресурсом для медсестер любого уровня, помогая нам совершенствовать наши навыки и обеспечивать оптимальный уход за пациентами.
igorcon 17-04-2024 в 18:36 #192033Алан Гордон
Эта история погрузила меня в захватывающий и мрачный мир императорского Рима. Мастерское повествование Гордона раскрывает борьбу за власть и предательство, которые пронизывали двор Веспасиана. Интригующие персонажи, от шута до императора, оживают с потрясающей глубиной. Через них мы становимся свидетелями блеска и пороков высшего общества Рима, а также последствий их решений. Это захватывающее погружение в историческую эпоху, которая оставит неизгладимый след в вашей памяти.
dark79 17-04-2024 в 16:36 #192031Юлий Исаевич Айхенвальд
Прочитав монографию Айхенвальда об Иване Бунине, я был поражен тонкостью анализа и глубиной понимания творчества этого великого писателя. Айхенвальд мастерски раскрывает психологический портрет Бунина, исследуя его связь с русской классической традицией, модернистскими веяниями и собственным уникальным видением мира.
Замечательным образом автор прослеживает эволюцию бунинской прозы от ранних реалистических новелл до философских романов и трагических рассказов позднего периода. Айхенвальд выделяет главные темы творчества Бунина: любовь, смерть, родина и эмиграцию.
Для меня особенно ценными были главы, посвященные художественным приемам Бунина и его мастерству описания природы. Айхенвальд убедительно показывает, как посредством тонких штрихов, точных эпитетов и ярких образов Бунин создает живые и запоминающиеся картины.
В целом, книга Айхенвальда — это блестящее литературное исследование, которое открывает новые грани таланта Ивана Бунина и значительно обогащает наше понимание его творчества.
Александра Борисовна Цель
Эта книга оставила во мне глубокий след. Персонажи настолько реалистичны, что я чувствовал себя их частью. Сюжет держал меня в напряжении до самого конца, и неожиданный поворот событий поразил меня наповал. Каждое слово, каждое предложение наполнено смыслом и вызывает размышления о сложных жизненных вопросах. Я перечитывал книгу несколько раз, каждый раз открывая для себя что-то новое. Рекомендую ее всем, кто ищет историю, которая заставит вас задуматься о жизни и своем месте в ней.
themrmariec 17-04-2024 в 02:36 #192025Дж. Дж. Пантелли
"Игра без правил" - захватывающий и напряженный триллер, который держит в напряжении от первой до последней страницы. Сюжет невероятно продуман и полон неожиданных поворотов, которые ставят под сомнение реальность.
Герои проработаны мастерски, каждый со своими уникальными мотивами и тайнами. Автор искусно создает атмосферу недоверия и подозрения, заставляя читателя гадать о истинных намерениях персонажей.
"Игра без правил" - не просто триллер, это проницательное исследование тем власти, манипуляций и человеческой морали. Книга оставляет неизгладимое впечатление и заставляет задуматься о границах дозволенного в борьбе за выживание. Рекомендую этот великолепный роман всем любителям захватывающих историй.
Амели Нотомб
Я затаила дыхание, переворачивая каждую страницу этой захватывающей книги. Амели Нотомб мастерски раскрывает секреты сердца, исследуя запутанные семейные отношения и силу имени. Ее проза пронзительна и глубоко трогает, заставляя задуматься о собственной идентичности и влиянии прошлого на нашу жизнь. Рекомендую эту психологическую драму всем, кого увлекают темы детства, женских судеб и поисков смысла жизни.
Darina Дарья Дашенька 16-04-2024 в 16:36 #192021Лазарь Осипович Кармен
"Жертва котла" — это захватывающий исторический триллер, который переносит меня в темные времена раннего христианства. Атмосфера древнего Рима воссоздана мастерски, с детальными описаниями жестоких гладиаторских боев и интриг императорского двора.
Главный герой, Марк, — молодой римлянин, борющийся со своей верой и верностью. Его путешествие через пытки и преследования держало меня в напряжении до самого конца. Персонажи сложны и увлекательны, их мотивы и действия вызывают любопытство.
Повествование насыщенно действиями и интригами, каждое событие плавно перетекает в следующее, держа в постоянном напряжении. Исторические факты и вымысел искусно переплетаются, создавая захватывающий и просвещающий опыт.
Рекомендую эту книгу любителям исторической фантастики и захватывающих триллеров. "Жертва котла" останется со мной еще долго после ее прочтения.
Бажа́н Мико́ла Плато́нович (26 вересня (9 жовтня) 1904, Кам'янець-Подільський — 23 листопада 1983, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року), Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1964 року), народний поет Узбецької РСР.
Біографія
Народився Бажан 9 жовтня 1904 в Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Батько його, Платон Артемович Бажан, був військовим топографом, за неперевіреними чутками генеральського рангу.
Десь коло 1922 Бажан, який закінчив Уманський кооперативний технікум, їде до Києва вчитися тут в Кооперативному інституті, а потім в Інституті зовнішніх зносин.
Початок літературної творчості
Михайль Семенко вводить Бажана в літературне життя (перший друкований вірш Бажана «Сурма юрм» у «Жовтневому збірнику панфутуристів», Київ, 1923). Та куди більший вплив, ніж Семенко, мали, мабуть, на юнака експресіоністичні вистави Леся Курбаса в «Березолі», а пізніше Олександр Довженко, з яким Бажан познайомився, працюючи у ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління). Бажан був одним із перших відкривачів і захоплених пропагандистів геніального кіномистецтва Довженка, а пізніше видав книжку про нього («О. ДОВЖЕНКО». Київ, ВУФКУ. 1930, 32 стор.).
Співпраця з Хвильовим
Листи Хвильового до літературної «молодої молоді» та запекла дискусія навколо них остаточно розлучають Бажана із футуризмом, і він опиняється в числі 25 «вільних академіків», що утворили ВАПЛІТЕ. Роки життя в Харкові і співпраці з Хвильовим і «романтиками вітаїзму» під постійним вогнем партійної критики були найпліднішими творчими роками в усьому дотеперішньому житті Бажана.
Стосунки з радянською владою
З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п'ять хвилин до «дванадцятої» (1928 — 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на викритого Кагановичем автора «Синіх етюдів» і «Камо грядеши». Москва вже йшла в другу фронтальну атаку проти України, і російсько-українська політична, культурна й усяких інших форм війна дійшла критичного пункту. 21-річний Бажан приєднується до найвідважніших, кличе іти назустріч бурі, «рубати ланцюги причалів»; «в часи смертельного авралу і компаса і серцю метнутись не даси убік». («Нічний рейс», 1927). І дійсно, наступних кількох аварійних років Бажан (подібно як Микола Куліш п'єсами) капітально зміцнює позиції молодого українського відродження своїми найкращими творами — «Будівлі», «Гетто в Гумані», «Розмова сердець», «Сліпці»… Тоді на межі тридцятих років російська радянська поезія вже нічого рівновартного цьому не могла протиставити.
І ще одно диво: серед терористичного шалу московської розплати зумів він уникнути не тільки російської кулі, ґрат чи колючого дроту на Соловках, а й, так би мовити, залишитись «при владі», «ходити в білих сенаторських штанах». Його свіжа, могутня суверенна українська сила була врахована і «пошанована» остільки, що коли після поразки він підняв руки, то його Сталін потрактував як маршала, що дав згоду на капітуляцію. Щоб схилити його також до колаборації, то одною рукою йому весь час показують цівку пістоля, а другою дають аж дві сталінські премії, орден Леніна, орден Червоного Прапора, орден Червоного Трудового Прапора, роблять його членом Президії Верховних Рад СРСР і УРСР, членом Академії наук, речником радянської делегації в Об'єднаних Націях, віце-прем'єром України, нарешті, членом ЦК партії.
В лютому 1941 вперше в історії КПУ на київському партактиві звіт за конференцію ВКП(б) робить не перший секретар ЦК КПУ (тоді Хрущов), а Бажан, про якого не знали навіть, що він уже став членом партії. Офіційно перша сталінська премія (1946) була за антинімецькі «Клятва» (1941), «Данило Галицький» (1942) і «Сталінградський зошит» (1943). А друга — за антианглійські «Англійські враження» (1948). Але фактично сталінські премії Бажан, як і Тичина та Рильський, здобув головно одами до Сталіна й Москви («Людина стоїть в зореноснім Кремлі» — 1932, «Клич вождя» — 1939, «Ранок у Горі» та інші). Сюди належать також такі його виступи, як промова в Об'єднаних Націях з вимогою видачі української радянської еміграції Москві (див. «Радянська Україна» за 6 і 7 лютого 1946) чи стаття «До кінця викорчувати буржуазно-націоналістичні погляди в питаннях історії і літератури України» («Радянська Україна», 17 листопада 1946).
Чи мусив поет платити ще якусь «дань» за своє життя? Хто знає культурну й національну вартість «Соняшних кларнетів» і «Замість сонетів і октав» чи «Розмови сердець» і «Сліпці», той може повірити, що навіть для Москви і Сталіна оди Тичини , Рильського, і Бажана прямим катам України і культури — ціна фантастично найвища — ціна духового єства людини і нації. Такі речі були можливі тільки на вістрі ножа при горлі, коли навколо росли гори трупів. Ще в 1934 році, після загибелі кількох мільйонів українців і перших віршів Сталінові, Москва ясно грозила поетові: «Тільки зрозумівши катастрофу, яка чекає тих, хто відірвався від широкого шляху пролетарської революції, може Бажан досягти переломового пункту в його творчості» («Червоний шлях», ч. І, 1934, стор. 186).
1969 перебував у Кременці на святкуванні 160-річного ювілею Ю. Словацького. Тоді ж виступав на урочистому вечорі в Тернопільському обласному музично-драматичному театрі.
Творчість
Перша книжка поезій Бажана «17-й патруль» (Харків, «Книгоспілка», 1926, 68 стор.) позначена впливами футуризму, конструктивізму, завдяки яким Бажан уник утертих шаблонових колій попередньої української поезії. У другій книжці «Різьблена тінь», лірика («Книгоспілка», 1927, 32 стор.), Бажан здає в архів і футуризм, намацуючи свій власний експресіоністично-бароково-романтичний стиль і охоплюючи велике коло українських тем. Все це була лише підготовка до справжньої сенсації літератури того часу — книжок: «Будівлі» (1924), «Дорога» (1930), підсумкова збірка «Поезії» (Київ, «Книгоспілка», 1930, 64 стор.); також велика історична поема «Сліпці» (нам доступні лише дві її перші частини з «Життя й революція», 1930, чч. 7 і 8-9 та 1931, чч. 1-2 і 3-4). Тут Бажан іде по найвищих верхів'ях, його суверенність проявляється в усіх напрямах. Поет, що горів спрагою політичного і культурного відродження та пориву своєї нації із тюрми в майбутнє, з якоюсь нелюдською силою дає анатомічний розтин свого — чужого — світового «гетто», розкриває «хитливість і жах» шовінізму «всіх рас і натовпів»: «на інших нивах родиться твоє прийдешнє, замучений, знеславлений народе!» («Гетто в Гумані», 1928).
1928 рік був найурожайнішим роком Бажана. Крім «Гетто в Гумані», в тому році він написав монументальні «Будівлі» — трилогію готичного собору, барокової української брами і модерного будинку. Це надхненна синтетична анатомія трьох різних світів, стилів, душ; спроба (правда, не цілком успішна) синтези готичного спіритуального пориву вгору із всеохопною земною силою бароко.
Того ж 1928 року є і поема «Розмова сердець» — пристрасна дискусія з одвічним «всеросійським» ідеологом, нищівна відповідь на «всеросійські» і всесвітні претенсії того месіянства з його комплексом «язви як великої чести», з його місією «світового городовика» (поліцая), що радий би сповідати в своїх поліційних участках «грішників» з усього світу. Тут математично точно схоплена і реконструйована поетичними засобами структура і суть явища, і то явища найбільш непроглядного, замаскованого, що складалося віками від Петра І до Сталіна.
«Гофманова ніч» (1929) — класичне і вершинне втілення власного стилю Бажана — вичаровує образ і ритм душі поета, придавленого прусською бюрократично-феодальною суспільною тюрмою. В шинковій оргії вчинив Гофман романтичний бунт і від «смерти ще раз видер кипучу ніч з надхненням і вином», щоб потім знову піти на дно буднів своєї мертвотної доби. Ця річ у Бажана має гіркий автобіографічний присмак.
Ця гіркість почувається в найбільшому розміром, а може, й вартістю творі Бажана «Сліпці». У цій історичній епічній поемі поет, озброївшись великим історичним матеріалом і велетенським специфічним словником, малює з докладним знанням цех лірників-прошаків XVIII сторіччя. Кольорит епохи, людей, речей, психологія і дух часу схоплені в точних образах, ритмах, словах. «Незрячі жебраки», що «бачили багато», що грають віками для ярмаркових натовпів і вождів усіх епох, після Сагайдачного і Конашевича — модерним Кочубеям і т. п. — це сучасні Бажанові поети України, це сам Бажан, що бачить більше за інших, а все ж зараховує й себе до сліпців. Сюжет розгортається на основному конфлікті між старим лірником, якого прикрашують струпи і всеохопна мудрість, і молодим сліпцем, що хоче «здолати, пробитися, вийти як муж, а не мученик… Чуєш? Як муж!» Тут знову подиву гідна здібність Бажана перетопити в естетичний витвір колосальну складність, різноманітність, різноголосість та внутрішню різнодинаміку світу, уйняти весь хаос мікро- і макрокосмосу в потужний ритм, в архітектурний план, обертати все те на своїй вісі і спрямувати в потрібному напрямі. «Сліпці» були останньою з його речей поетичною вершиною Бажана. Поеми «Число» (1931), «Смерть Гамлета» (1932) — твір, цікавий для вияснення комплексу чи проблеми гамлетизму в Бажановій творчості, — уже позначені компромісом із переможеним ворогом.
Основний доробок Бажана 30-х років, по розгромі України, не у власній поезії, а в перекладах. Це насамперед незрівнянний переклад класики грузинського середньовіччя — «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі (1937). Він, як і Тичина, приділяв східнім літературам особливу увагу та розглядав Схід як «шкурну» проблему України. Схід є органічним складником і стилю Бажана.
Літературний стиль Бажана
Що ж таке стиль Бажана? Футуризм? Експресіонізм? Бароко? Романтика а ля Гофман? Даремно було б втискувати суверенного поета в рамці, вироблені іншими суверенами. Правда, футуризм дав Бажанові внутрішню свободу від тиранії психологічної і естетичної інертности, від якої на українській поезії були витворились «пролежні». Експресіонізм дав йому смак пристрасної сили свідомости, спраги до життя і до формування життя, індивідуального вислову. Бароко (українське і західне) — всеохопність деталей і пафос цілости. Романтизм Гофмана і Гоголя дав йому уяву про масштаби фантазії, фантастичности буденного, сміливого розтину по живому і зрощування розірваних світів.
Але все це Бажан брав тільки як матеріал, яким оперував надзвичайно свідомо. Стиль Бажана — це стиль людини і доби 1917 — 1933 рр., що їх дитиною він був, їх любив і ненавидів, аналізував і давав їм власну синтезу. Хвильовий ще до появи Бажана назвав цей стиль «романтикою вітаїзму», розуміючи цей термін так широко, що й неокласиків уважав якоюсь мірою причетними до нього. Але великий інтуїтивіст утримався від точнішого окреслення створеного ним поняття, сказавши, що це зроблять ті молодші, що приходять чи прийдуть в літературу. І дійсно, вже через два роки Бажан своїм ліричним епосом дав один із найбільш автентичних вкладів у романтику вітаїзму — поруч Тичини-лірика, Куліша-драматурга, Хвильового і Яновського — прозаїків, Курбаса-режисера і Довженка-кіномистця. І коли Хвильовий прочитав «Гофманову ніч», то на очах компанії колег-літераторів у клубі Блакитного буквально упав до ніг Бажана.
Безумовно, бароко і романтизм — головне успадкування Бажана. Романтизм, як слушно зауважив Дмитро Чижевський, не зменшив, а збільшив наслідки бароко. Цікаво, що майже одночасно українське бароко і «барокову людину» XVII — XVIII сторіч відкрив Бажан в УРСР (його «Брама» з «Будівель» — пряма маніфестація того відкриття) і Дмитро Чижевський в еміграції у своїх нарисах про українське літературне бароко. У зміні і повторах культурно-історичних типів і циклів ніби знову повіяло в нашому столітті духом і настроєм бароко. Якою мірою доба самостійницької і бурхливої Хмельниччини і «Малоросійської Колегії» подібна до доби Української Революції і держави 1917 — 1919 рр. та УРСР, такою мірою і дух «барокової людини» присутній у стилі Бажана. Якою мірою доба прусського мертвотного феодального бюрократизму подібна до московського комуністичного тоталітаризму, такою мірою і романтично-сатиричний бунт Гофмана відлунюється в поезії Бажана. Та от загадка: що рухало ним у його багатьох пізніших «партійних» творах, що мають вони сліди його «музи» і богатирської поетичної сили? Може, він і Сталіна, і сталінську добу, і себе в їх складі брав лише як матеріал? Занадто живий іще цей поет, щоб робити якісь остаточні судження.
Літературне надбання
Твори
Майстер залізної троянди
Політ крізь бурю
Будівлі
Гетто в Гумані
Розмова сердець
Гофманова ніч
Сліпці
Клятва
Данило Галицький
Сталінградський зошит
Англійські враження
Переклади
«Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі (1937)
Інші твори автора:
Микола Бажан - Нічні концерти
Микола Бажан - Сліпці
Микола Бажан - Будівлі
Микола Бажан - Майстер залізної троянди
Микола Бажан - Гофманова ніч
Микола Бажан - Політ крізь бурю
Микола Бажан - Зустріч на перехресній станції
Микола Бажан - Труна Тімура
Микола Бажан - Елегія атракціонів
Микола Бажан - Пісня бійця
Автор: Микола Бажан Жанр: Советская проза, Поэзия Серия: - Год издания: 1927 Язык книги: украинский Страниц: - Доступен ознакомительный фрагмент книги!
|
Друга назва цієї збірки "Розмова трьох". Можливо, під цією назвою вона більш доступна. ... Прочитать полную аннотацию
Автор: Микола Бажан Жанр: Классическая проза Серия: - Год издания: 1979 Язык книги: украинский Страниц: - Доступен ознакомительный фрагмент книги!
|
Аннотация для этой книги отсутствует или ещё не создана. Перейти на страницу книги
Автор: Микола Бажан Жанр: Поэзия Серия: - Год издания: - Язык книги: украинский Страниц: - Доступен ознакомительный фрагмент книги!
|
Аннотация для этой книги отсутствует или ещё не создана. Перейти на страницу книги
В сборник вошли стихи, написанные в 20–30-е годы поэтами разных направлений, стоявшими у истоков советской украинской литературы и во многом определившими ее дальнейшее развитие. Большинство из них были репрессированы в годы культа личности Сталина. ... Прочитать полную аннотацию
Автор: Микола Бажан Жанр: Поэзия Серия: - Год издания: - Язык книги: украинский Страниц: - Доступен ознакомительный фрагмент книги!
|
Аннотация для этой книги отсутствует или ещё не создана. Перейти на страницу книги
Автор: Микола Бажан , Михайль Семенко , Ґео Шкурупій Жанр: Советская проза, Поэзия Серия: - Год издания: 1927 Язык книги: украинский Страниц: -
|
Назву книзі дало оповідання Миколи Бажана «Зустріч на перехресній станції» з підзаголовком «Розмова трьох». Це історія зустрічі на пропахлій вугільним димом залізничній станції друзів-письменників: лідера українського футуризму Михайля Семенка та... ... Прочитать полную аннотацию
Автор: Остап Вишня , Микола Бажан , Олександр Петрович Довженко , Микола Гурович Куліш , Микола Григорович Хвильовий (синоним для Микола Хвильовий), Валер`ян Петрович Підмогильний , Юрій Яновський , Майк Йогансен , Олекса Влизько , Ґео Шкурупій , Леонід Кіндратович Чернов Жанр: Советская проза, Драматургия, Поэзия Серия: - Год издания: 1959 Язык книги: украинский Страниц: -
|
Анталогія з творів, написаних у період з 1917 по 1930 роки українськими письменниками, видана 1959 року у Мюнхені. В антології представлені вірші, проза, п'єси та есеї. ... Прочитать полную аннотацию
Автор: Шарль Бодлер , Луи Арагон , Виктор Гюго , Жан Кокто , Артюр Рембо , Микола Бажан , Поль Элюар , Гийом Аполлинер , Самед Вургун , Павел Григорьевич Антокольский , Галактион Табидзе , Леонид Соломонович Первомайский , Тициан Юстинович Табидзе , Симон Иванович Чиковани , Паоло Яшвили Переводчик: Павел Григорьевич Антокольский Жанр: Поэзия, Сборники, альманахи, антологии Серия: Антология поэзии #1982 Год издания: 1982 Язык книги: русский Страниц: 495
|
Более полувека продолжался творческий путь одного из основоположников советской поэзии Павла Григорьевича Антокольского (1896–1978). Велико и разнообразно поэтическое наследие Антокольского, заслуженно снискавшего репутацию мастера поэтического... ... Прочитать полную аннотацию
Автор: Микола Бажан Переводчик: Алексей Александрович Сурков , Михаил Александрович Зенкевич , Маргарита Иосифовна Алигер , Михаил Леонидович Лозинский , Инна Сергеева , В Максимов , Эдуард Георгиевич Багрицкий , Александр Александрович Щербаков , Владимир Васильевич Державин , Павел Григорьевич Антокольский , Николай Алексеевич Заболоцкий , Александр Семёнович Кушнер , Вера Аркадьевна Потапова , Николай Николаевич Асеев , Юнна Петровна Мориц , Михаил Николаевич Кузнецов , Игорь Иванович Шкляревский , Вера Клавдиевна Звягинцева , Давид Самойлович Самойлов , Александр Михайлович Ревич , Михаил Львович Матусовский , Николай Николаевич Ушаков , Евгений Аронович Долматовский , Александр Петрович Межиров , Михаил Аркадьевич Светлов , Яков Александрович Хелемский , Павел Ильич Железнов , Петр Владимирович Жур , Семён Вульфович Ботвинник , Михаил Голодный , Игорь Стефанович Поступальский , Борис Александрович Турганов , Давид Григорьевич Бродский , Лев Адольфович Озеров , Всеволод Борисович Азаров , Анатолий Семенович Заяц , Роберт Иванович Винонен , Анатолий Николаевич Чепуров Жанр: Поэзия Серия: - Год издания: 1988 Язык книги: русский Страниц: 448
|
Настоящий сборник — одно из наиболее полных изданий стихов выдающегося поэта Советской Украины Миколы Бажана (1904–1983), чьи произведения представлены здесь в русских переводах. Целый ряд стихотворений и поэма «Дебора» специально переведены для... ... Прочитать полную аннотацию